Розділи
-
Була майже північ, і він не спав. У нього були важливіші справи, ніж спостерігати за внутрішньою стороною повік. Слухати, як холодний дощ стукав по даху. Дивитися, як вуличне світло, спотворене водою на вікні, падало на обличчя Браяна. Боже. Або думати, як він взагалі тут…-
7.3 K • Completed
-
-
Перед Арторіасом і Сифом відкрився вид на величезний зал, який служив місцем, де знаходилися варти, щоб провести свій вільний від роботи час. Хоча її було мало, оскільки королівство Олачиль було місцем порядних і освічених людей. Тому клітини деяких камер могли порожніти…
-
Коли я залишила свій дім, я усвідомлювала, що шлях до Невади буде непростим. Я не знала, що сталося зі світом і яким він став після зникнення людей. Я не знала, які небезпеки можуть чатувати на мене в дорозі, але я була рішуче налаштована і готова до будь-яких викликів. Я розуміла, що…-
131 • Ongoing
-
-
Батільда бігла. Незважаючи на задишку, вона не зупинялась. Аби встигнути, аби допомогти. Було 12 годин ночі, коли сонна Батільда побачила страшне зелене сяйво та почула крик з боку її сусідів - Поттерів. Повітря вмить стало важким, пронизаним ледь вловимою магічною вібрацією. Вона…-
509 • Ongoing
-
-
Руки потіли від хвилювання. Страх наростав з кожною хвилиною. А що, якщо вона не зможе? А якщо спіткнеться? Або запнеться? Навколо снували люди. Хтось репетирував, хтось просто чекав свого номера. Більшість розмовляли — з рідними чи друзями. Вона теж могла б зараз говорити з…
-
478 • Completed
-
-
Кенто Нанамі вийшов із адміністративного корпусу Токійського університету та, зосереджено звіряючи маршрут на телефоні, попрямував до будівлі, де мала відбутися його перша лекція на новій посаді. Він був упевнений, що рухається в правильному напрямку - він же слідував…-
556 • Ongoing
-
-
Герміона повільно йшла вулицею, освітленою лише тьмяним світлом світанку, ледве стримуючи сльози. У руках вона тримала невелику торбинку, паличку і джинсову куртку. На ній було легке літнє плаття, з-під якого виднілись зав’язки купальника, а з сумки визирав капелюшок. На ногах —…-
36 • Completed
-
-
2031 рік. США, Каліфорнія. Сан-Франциско Ще один сонячний ранок. Я стою в черзі за кавою у своєму улюбленому кафе Lafey і думаю про завтрашній шкільний іспит, який, схоже, я провалю. Історія, мабуть, не мій коник, – думаю я, і, взявши своє лате, прямують до школи. Заглиблена у свої думки, я…
-
131 • Ongoing
-
-
Прокинувшись, Арторіас скочив навколішки і почав важко і швидко дихати, ніби з моменту втрати свідомості він взагалі не відчував кисню. Арторіас: Як давно я у відключенні? Загалом нічого не пам'ятаю після тієї битви. Тільки величезний біль та чорно-жовте полум'я. ?: Ти пролежав…
-
А.- Ахх, моя голова. Чортовий дракон, скільки ж у ньому силі, - тримаючись за шолом промовив Арторіас. А.- Якби не мої обладунки і меч, то перетворився б на корж із плоті і стали... Раптом лицаря підкосив дуже сильний біль у районі шиї, що не переставала боліти, навіть після…
- Попередній 1 … 30 31 32 … 36 Далі
