Розділи
-
☀☀☀ В двері хтось наполегливо стукав, поки Ханна насолоджувалась звуками улюбленої композиції. Надворі було досить пізно, тож можна було припустити, що єдиною, хто міг би турбувати її – Сенді – краща подруга. - Ханна!- почувся жіночий крик по той бік дверей,- відчиняй вже, бо я…-
14.0 K • Completed
-
-
Зазвичай у цій частині будівлі досить тихо. Як мінімум в’язень, котрий перебуває тут у повній самотності уже декілька місяців здивований почути тут самотні спокійні кроки однієї людини, а не швидке тупотіння декількох пар ніг конвою, котрий чи то сніданок йому несе, чи то…-
236.2 K • Completed
-
-
Time in a Bottle - Jim Croce 1972 Єдина кімната у світі, здатна дихати, виручати, створювати будь-який простір, який тільки забажає учень. Зараз у ній не було хаосу занедбаних речей, нескінченних коридорів, випадкових артефактів, кімнатки для мітел, затишного куточка. Ця Кімната на вимогу —…-
128.4 K • Ongoing
-
-
Якби тільки Рейна могла перестати думати, їй стало б легше. Думки — ось від чого особливо марудно. Вони ще гірші, ніж плоть, що слабшає. Тягнуться, тягнуться без кінця, залишаючи якийсь дивний присмак. І коли відьма захотіла хоч щось зрозуміти, опинилася з цим «чимось» віч-на-віч,…
-
128.4 K • Ongoing
-
-
«Сьогодні тут зовсім нелюдно. Більш порожньо навіть ніж зазвичай», - рудий чоловік ставить сяючий у жовтому світлі лампи над барною стійкою скляний стакан із темною рідиною у ньому та оглядається довкола, поки співрозмовник скидає свою куртку й кидає її на вішак, аби опісля…
-
236.2 K • Completed
-
-
В епоху, яка настала для всіх, включно з чарівниками й маґлами, боги, як і раніше, все ще дуже навіть поруч, вони милують, відкидають, благословляють і баламутять, але Прометеїв дар вогню кілька тисячоліть тому наділив цих самих усіх здатністю вести свої справи самостійно,…
-
128.4 K • Ongoing
-
-
Сиджу в приймальні лікарні, дивлюся в дзеркало навпроти. Як завжди, бачу її. І чоловіче обличчя: спокійне, беземоційне, майже порожнє, але до болю знайоме. Навколо снують інші обличчя — розмиті, тьмяні, втомлені. Вони виглядають гірше за моє. Хіба я бачу їх насправді? Чи, може, вони…-
68 • Completed
-
-
- … «Пам’ять, як і полум’я, ніколи не згасне» - таку назву отримала благодійна акція, організована родичами загиблих під час стрілянини у Йокогамі в кінці березня цього року. Десятки людей зібралися біля меморіальної дошки, встановленої приватними особами, аби пом’янути…
-
236.2 K • Completed
-
-
Лісом я повертався додому, як й кожного дня. Прохолода вечірнього туману обіймала мене, і я затримував у легенях запах вологого листя — терпкий, насичений, наче розмова зі старим другом за склянкою червоного. Навколо була чарівна осінь: золотаве листя, що вкривало землю м'яким…-
76 • Completed
-
-
І хоч наші серця розуміють, що ми люди, таємні думки наших душ приречені залишатися відомими тільки нам. - Осаму Дадзай, "Більше не людина" - Чи чув ти хоча б раз історії про бразильську мафію? Чи про російську? Про те, що вони роблять у містах, де існують. У якому страху вони їх…
-
236.2 K • Completed
-
- Попередній 1 2 3 … 14 Далі
