Розділи
-
Йошікі та Хікару сиділи у старому човні, що самостійно веслував. Навколо простягся густий туман зі спотвореними силуетами людей. Хікару роздивлявся все навколо з обережністю та інтересом. — Йошікі, як ти це зробив? Це і я так умію? — Ні, тільки я, — Йошікі лише мить був…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Спалахи, вибухи. Бойові вигуки – Вперед, в атаку!, - кричав хтось. – Активую захисний бар'єр!, - вигукував хтось інший. – Ми повинні протриматися будь якою ціною! Ми мусимо втримати їх! Якщо ми впадемо, то королівству кінець! – Так, командире! – Уляно! Не відставай! Уляно!, -…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Хікару стояв по коліна в морській воді, а вітерець холодив щойно змочену хвилями шкіру ніг. Закінчивши наспівувати, Хікару поглянув на Йошікі. Той, здавалось, милувався ним із берега. — Перед смертю справжній Хікару сказав: "Я не хочу, щоб Йошікі страждав. Я не хочу, щоб він був…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Їх відправили на наступну місію. Та ще одну. Та ще одну. Та ще одну. Виправдання відтепер не полягало в тому, що їхню надійність варто перевірити, воно переросло в потребу використовувати їх через надзвичайну цінність. Сатору був невразливим чудовиськом, яке пожирало…
-
29,2 K • Ongoing
-
-
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив і залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася. Тільки коли хлопець прийшов до тями,…-
41,2 K • Completed
-
-
Кажуть, що доля кожної людини вже давно вирішена наперед. Кажуть, що не варто чинити опір своїй долі. Приймай все належним чином та живи спокійно. Але є люди, які стверджують протилежне. Люди, які готові боротися за краще життя. Людина пише своє життя. Тільки вона вирішує, яким…-
11,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 2
