Розділи
-
Другий загін разом з Миколою і Ангеліною уже були у лісі і доходили до табору. Сонце просвічувалося через дерева і було чути в далині зірвавшивсього вітру. Було видно кроликів які зразу тікали коли бачили рух і сліди іншої живності. Вони майже були в дома але Юра який був попереду…-
20,8 K • Ongoing
-
-
Багаття досі горіло. Воно давало тепло і надію тим хто його оточував. Ніхто не знає чи повернеться він завтра живим з бою чи помре просто тут і зараз через нещасний випадок. Але всі хто його оточував вірили, вірили у причину жити яка тримає їх у цьому жорстокому світі. Кожного сюди…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Після того як Юра повернувся він сів на своє місце. —ну й ти даєш Юра! Сказав Микола і поклав йому руку на плече. —ти завжди йшов вперед поперед батька в пекло але з розповіді я зрозумів що у вас це сімейне! Микола помітив що в Юри на щоці пливуть сльози. Юра просто плакав.…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Був тихий і ясний вечір. Люди в таборі зібралися біля ватри. Всі веселилися і хтось з дітей почав кружляти біля ватри. В результаті всі до нього приєдналися і почали танцювати разом з тим хлопчиком. Була романтична обстановка для тих хто вже зустрічався і просто весела для тих хто…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Ранок був хмарним. Люди ходили собі по табору і обговорювали останні новини і про минулу ніч. Артем вийшов на двір пізніше ніж зазвичай і вирішив пропустити день тренувань. Він йшов по табору шукаючи своїх друзів поки не зустрів Макара і вовчика. —гей! Доброго ранку! Підбіг до…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
—то ти друг? — Спитав Богдан у вовчика йдучи разом кудись. —Так, Ми знайомі з третього класу! Завжди були разом попри всі халепи. Відповів серйозно вовчик заставивши всіх трохи заспокоїтись. —за що я тобі дякую! Відповів Артем з усмішкою на обличчі. —до речі це ти…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Тихий вечір. З-під горизонту ледве виглядають тьмяні промінчики сонця. На лавці сидів блондин, одягнений весь в чорне, котрий виглядав дуже втомлено. Він дивися вдалину, бо звідси можна побачити гарний вид. Видно, що той, хто сюди приходить, мав гарне почуття краси. Тим часом…-
669 • Ongoing
-
-
Старий сон щоразу турбував Йошікі у найтяжчі ночі. Логічного кінця так і не наступало. Можливо, він вже несвідомо відчував, що саме сталось, але боявся в цьому переконатися. Він боявся побачити це у своїй руці. Голос ніколи не давав підказок, нічого не питав. Він завжди казав…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Йошікі вже три дні не виходив з дому. Пережиті за всі ці дні небезпеки та емоції послабили його організм. Температура не спадала. Хікару час від часу приходив його навістити, але поговорити нормально так і не вдалося. Йошікі майже весь час спав, а коли просинався, не був у стані…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Йошікі різко підкинувся, як від страшного сну. Він хотів, щоб це був лиш сон. Де Хікару? З ним усе гаразд? Я підвів його... Чому я завжди такий? Він лежав на ліжку. Тіло відчувало, що це не його кімната, не його постіль. Приміщення було в глухій темряві. Світла з вікна не вистачало, щоб…
-
8,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 … 8 Next
