Розділи
-
Другий загін разом з Миколою і Ангеліною уже були у лісі і доходили до табору. Сонце просвічувалося через дерева і було чути в далині зірвавшивсього вітру. Було видно кроликів які зразу тікали коли бачили рух і сліди іншої живності. Вони майже були в дома але Юра який був попереду…-
20,8 K • Ongoing
-
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Пітьма. Вона вміє дихати. Шепотіти. Сміятися. Схлипувати. Спостерігати. Вона може бути блаженством забуття. А може наповнюватися тупотінням багатьох маленьких кігтистих лапок. Тонко попискувати. Хрумкотіти. Тулитися до оголеного стегна, тикатися холодним носом у ребра. Битися…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Знову страх. Знову відчай. Знову ненависть. Лиш іноді з’являлись позитивні емоції: спокій, радість, і навіть щось схоже на… щастя? Та це зрозуміти було неможливо, бо вони змінювалися занадто швидко. Як і якісь уривки, голоса, наче хтось перемикав канали у телевізорі, в пошуку…-
9,8 K • Ongoing
-
-
Сидячи на унітазі, тупим поглядом втупившись у хиткі двері ванної кімнати, які при першому ударі можуть зірватися з петель, Вандербум закривала руками обличчя. Їй здавалося, що пройде час — тиждень, а може і трохи більше, — і її відпустить. Рейна повернеться у нормальний стан,…-
292,9 K • Ongoing
-
-
—то ти друг? — Спитав Богдан у вовчика йдучи разом кудись. —Так, Ми знайомі з третього класу! Завжди були разом попри всі халепи. Відповів серйозно вовчик заставивши всіх трохи заспокоїтись. —за що я тобі дякую! Відповів Артем з усмішкою на обличчі. —до речі це ти…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Йошікі різко підкинувся, як від страшного сну. Він хотів, щоб це був лиш сон. Де Хікару? З ним усе гаразд? Я підвів його... Чому я завжди такий? Він лежав на ліжку. Тіло відчувало, що це не його кімната, не його постіль. Приміщення було в глухій темряві. Світла з вікна не вистачало, щоб…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Я ніколи не хотіла стосунків. Особливо зі знаметістю. Мені добре і одній зі своїми тараканами в голові. Схоже, це вони вірно повели моїх метеликів у животі на страту. Прям як КДБ. І це доволі бридко визнавати, що таракани мої - КДБісти, особливо коли радянську владу я ненавиджу. Я не…-
82 • Ongoing
-
-
На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…
-
9,8 K • Ongoing
-
-
Наш білий світ влаштован дуже дивно: Подія невелика станеться, і раз! Усе змінилось. І в мене так було: неначе зміна непомітна, А почалося все с того, що я в коробці рилась. Коробка в мене ця стоїть з дитинства, Всі речі давні й спогади: усе це в ній. У ящику цьому…
- Previous 1 2 3 … 6 Next
