Розділи
-
Останні дні були дивними. Не через флірт хлопців — ти вже звикла до підвищеної уваги. А через Чана. Він був… дивно близько. Не фізично. Просторово. Як тінь. Ти обертаєшся — він стоїть біля апаратури. Смієшся з Ханом — його погляд ковзає по вам. Сидиш обідати в кухні — він…-
3.3 K • Completed
-
-
Шідо, Тока, Йошіно, Оракул та Которі повертаються додому. Вони не запечатали Курумі, але врятували Шідо, і це було перемогою. Которі, вже у звичайній формі, дивиться на Шідо з сумішшю полегшення та втоми. "Которі... ти... ти Дух? І командир?" — запитав Шідо, його голос був ледь чутний,…-
5.2 K • Hiatus
-
-
15.11.2011 17:55. Досьє Повернувшись до кімнати, Гаррі нахилився до столу, розклавши перед собою фото. Очі жертв були закриті. Але кожне обличчя мало щось спільне: слід жаху, зафіксований у рисах навіть після смерті. — Я бачив щось схоже… у Віденському музеї. У 2009-му. Там була…-
1.8 K • Completed
-
-
Олівер розплющив очі. Білосніжна стеля вдарила по сітківці. Світло було тьмяним, штучним. Пахло антисептиком. Він не пам’ятав абсолютно нічого. Голова крутилася, хотілося пити і їсти. До нього одразу ж підбіг персонал, перевіряючи показники пульсу і артеріального тиску. -…-
23.9 K • Completed
-
-
Ось вже чотири дні минуло відколи Сінолап оселився у таборі Морського Клану. Виявилося, що всі кубла розташовані всередині мису Котячої голови, з'єднані вони були заплутаною сіткою переходів, коридорів та лазів розміром з тріщину. Але за цей час Сінолап навчився орієнтуватися у…-
4.5 K • Completed
-
-
Сінолап вийшов із заціпеніння і побіг куди очі бачили. Він біг щодуху, він тікав по лісу, продирався крізь зарості. Але коти були тут як риби у воді, вони швидко його наздоганяли. Ось він вже відчув подих переслідувача на своїй спині. Ще трохи, трохи, він вже бачив трави крізь гілля,…
-
4.5 K • Completed
-
-
Вже три дні Сінолап ходив туди-сюди по берегу моря. Але Півночі ніде не було. Скільки він не шукав стару босучиху, вона наче крізь землю провалилася. «Борсуки довго не живуть - міркував Сінолап – але Зореклан навіщось послав мене до неї, значить вона жива, це точно» Але Півночі…
-
4.5 K • Completed
-
-
Він повірив, і тепер стояв на кордоні Вітряного Клану. Перед ним були скелі, за ним було місце де він виріс, і яке ніколи не покидав, за ним був його дім. Він озирнувся, і тоді вперше йому подумалося: «Чи варто це робити?». Але він відігнав цю думку і зник серед скель. Ось вже тиждень…
-
4.5 K • Completed
-
-
Наступного ранку Сінолап попрощався з Північчю і відправився у дорогу. Він йшов по травам, сонце сліпило йому очі. Хвильки накатувалися на берег, перемішуючи пісок. У небі співав жайворонок, віддзеркалення білосніжних хмаринок танцювало на чистій поверхні моря. Тиша. Сінолапа…
-
4.5 K • Completed
-
-
Сінолап сяк-так заспокоївся, вклонився Синьоводій і сказав: «Добридень!» Бурешуб фиркнув, та Синьовода подивилася на нього сталевим поглядом і кіт одразу ж замовк. «Я прийшов до вас з миром – Сінолап покосився на Бурешуба, та вояк вирішив промовчати – Я жив зі своїм кланом…
-
4.5 K • Completed
-
- Попередній 1 … 26 27 28 … 30 Далі
