Розділи
-
Я спускався гвинтовими сходами так тихо, ніби був привидом на власних поминках. З кожним кроком музика з тераси ставала все тихішою, а мої параноїдальні думки — все гучнішими. Я готувався до найгіршого. До того, що побачу їх разом. До того, що почую зізнання, яке розіб'є мені…-
47,6 K • Completed
-
-
Я спускався гвинтовими сходами так тихо, ніби був привидом на власних поминках. З кожним кроком музика з тераси ставала все тихішою, а шум хвиль Середземного моря — гучнішим. Сходи вели до приватного виходу з пентхауса, який спускався прямо до нижньої набережної. Тієї самої…
-
47,6 K • Completed
-
-
Була майже п’ята ранку, тож, звісно, він вже не спав. Копирсався у холодильнику в пошуках чогось, що згодилося б на сніданок, коли в двері постукали. За старою звичкою Какаші почекав, доки звук повториться, бо іноді прикинутися, що нікого немає вдома, – це найкраще рішення. Стукіт…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Вона прокинулася незадовго до того, як батько мав би її розбудити, коли сонце вже проривалося в кімнату крізь щілину між шторами. Акане простягнула руку, підставляючи її під промінь, і мерехтливі пилинки закружляли в теплому світлі, сполохані її рухом. Гарно. День має бути…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Людська природа направду дивовижна, бо хто б ще міг спробувати одним єдиним масовим заходом розрядити напружену атмосферу після всіх тих жахливих речей, що сталися за рік? П’ята не пошкодувала ресурсів, щоб спланувати щось феєричне, наче це дійсно стратегічно важлива для…-
95,5 K • Ongoing
-
-
– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Серед виточених вітром в округлі фігури будівель не було і натяку на зелень. Селище, заховане в каньйоні, оточене пустелею та розжарене на сонці, з перших хвилин непривітно зустріло мандрівників. І з плином довгих, спекотних днів ця ворожість лише повільно наростала. Чунін з…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ тридцятий 7 лютого 2005 року Залізничний вокзал Гавра, Франція Залізнична станція гуділа голосами, свистками й гуркотом потягів. Усі кудись поспішали вздовж платформ, тягнули за собою валізи, перекрикувалися й губилися в нескінченному шумі вокзалу. Герміона ж стояла…-
277,3 K • Completed
-
-
Не знаю, скільки пройшло часу. По моїм підрахунками 2 тижні. Практично кожен день Діо жорстко тягав мене за волосся по цьому клятому місці. Я кричала, погрожувала, але він не ставився до мене серйозно. Я сподівалася, що мене будуть шукати. Все таки там, на волі, у мене було життя. Мої…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Розплющити очі було важко, але коли зір нарешті прояснився, Келлі озирнулася. Знайомі стіни, ліжко, запахи — усе говорило про те, що вона на своєму місці, у безпеці, і це не могло її не радувати. Бажання піднятися з ліжка було доволі сильним, навіть біль, який уже не був таким різким,…-
13,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 15 16 17 … 46 Next
