Розділи
-
Сніг пішов ще до сутінків — перший справжній сніг тієї осені, лапатий і мовчазний, і Берон Боул подумав, що це добре. Сніг означав, що вовки триматимуться глибокого лісу, де ще ходив олень. Сніг означав, що купецька барка з Білої Гавані вже не прийде по смолу до весни, а отже, і по…-
38,3 K • Canceled
-
-
Після того, що сталося між нами, дещо змінилося. Я більше не відчувала його тиск. Навпаки він став іншим. Таке враження, що він був впевнений, що я нікуди не втечу. Я зовсім не розумію Діо. Що спонукає його так поводитися? А ще його слова про те, що я опинилася тут не просто так. Невже…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Не знаю, скільки пройшло часу. По моїм підрахунками 2 тижні. Практично кожен день Діо жорстко тягав мене за волосся по цьому клятому місці. Я кричала, погрожувала, але він не ставився до мене серйозно. Я сподівалася, що мене будуть шукати. Все таки там, на волі, у мене було життя. Мої…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Шейн Волш прокинувся о п’ятій дванадцять. Френк Касл — на кілька секунд раніше. Його очі розплющилися ще до того, як свідомість устигла визначити кімнату, стелю над головою і тихе гудіння вентилятора. Права рука ковзнула під подушку й зімкнулася на руків’ї…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Цей чоловік тягнув мене за волосся по підлозі. Я кричала та звивалася. Нехай я навіть залишуся без жодної волосини на голові, але не помру тут. Я почула як він відкрив двері. Чоловік кинув мене на підлогу нової кімнати. Я різко підвелася на ноги, в пошуках виходу. Я була готова хоч у…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello:…-
6,6 K • Ongoing
-
-
Я лежала в повній темряві, не знаючи, де я була, яка зараз година та скільки я була непритомна. Голову наче залили свинцем, сильний біль розтікався та віддавав пульсацією у мої очні яблука. Я почала повільно відкривати очі. Як тільки мені це вдалося, я не побачила нічого, крім…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Світ, який уже помер Небо над Нью-Йорком давно перестало бути тим небом, яким його пам'ятала більшість. Уже довго воно було важкою червоно-сірою пеленою, пронизаною чорними смугами диму. Сонця давно не було видно. Воно існувало десь там, за хмарами попелу, але його світло не…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
– Тож, – почав Сал, – ми… Могли б піти разом?.. – Так, звісно! – захоплено скрикнула дівчина. – Вечірка буде наступної п'ятниці. Можемо зустрітися прямо там, – м’яко, майже грайливо додала Еш. Хлопцю пощастило, що під протезом не видно залишків його обличчя, що вже…
-
2,1 K • Completed
-
-
– Так, так, так~ Хто ж це тут у нас? Лицар краси? – зухвалим, хриплячим голосом, що ріже та водночас лоскоче барабанні перетинки, ввійшовши до кімнати, прокрехкотів робо-ковбой. Він сперся на дверну раму, схрестивши руки на грудях. – Радий, що ти знову тішиш мої очі своєю чарівною…
-
2,9 K • Completed
-
- Previous 1 … 15 16 17 … 1 350 Next
