by Likvi❤️ —Анна та Люсія були студентками одного факультету. Вони зустрічалися зовсім недавно, але вже відчували особливу близькість. Вечорами вони майже завжди телефонували одна одній - іноді говорили годинами, сміялися, обговорювали навчання чи мріяли про майбутнє. Того вечора все…
by Зореслава —- Залиште мене саму! - молода жінка, не обертаючись, махнула рукою служницям. Дівчата перезирнулись і поспіхом кинулися з кімнати. Господиня любила, щоб їй підкорювалися, а якщо їй здавалося, що хтось недостатньо їі поважає, легко впадала у гнів. Графиня Анжуйська була в розквіті…
by Kobra Anakondovna — Сьогодні осінній Київ пахнув мокрим листям і неспокоєм. Сірість неба давила на плечі, пожовкле листя прилипало до черевиків, тротуари блищали від дощу, мов хтось навмисно вилив на них дзеркальну фарбу. Люди снували хто куди, у всіх свої справи, обмаль часу, здається, ніхто не…
by Alaida Koen —Літак повільно виринув із щільних хмар, і Сонхва побачив Париж що розстилався вдалині, немов акварель, в якій змішалися дим, ранкове світло і час. В ілюмінаторі відбивалося обличчя – трохи втомлене після нічного перельоту, з легкою тінню недосипання, але з тим особливим виразом,…
by Котлета-кун —543 слова Громошлях був вкритий тоненькою плівочкою криги. Крізь кислий запах потвор був чутний металевий запах крові. Рудошмот стояв обабіч Громошляху. Раптом, в кущах щось зашелестіло. Він поплазував до куща, як враз, звідти виглянула біла голівка кота з жовтими очима.…
by Rubi_Rabbit — Хтось скаже, що це вигадка. Що фігня собача. Але це — моє життя. Те, що я бачила, чула, відчувала. Те, що прожили мої люди — друзі, названі брати. Це було справжнє. Але, на жаль… На жаль, розповідь піде не з початку. Бо я сама себе…
by Майстер Нульовий —...на тринадцять років назад. Літо дев’ятсот дев’яносто четвертого знову видалося прохолодним. Теплі південні вітри, які завжди дули з Внутрішнього океану, цьогоріч змінилися холодними північними, прибулими з берегів Дарвії. Той рік увійшов в історію, як найпохмуріший рік в…
by екзистенційна криза —Смерть Грудень 1995 року Серед усіх місць, де колись працювала Смерть, лікарні, мабуть, були її найменш улюбленим місцем. Тут завжди пахне стерильністю і відчаєм. У цих коридорах є щось штучне, щось неприємне і холодне. Ці стіни ніби заповнені людським болем, страхом і кров’ю. На…
by Котлета-кун —175 слів Срібляста кішка сиділа над річкою, втупивши туди свій погляд. — Синьозірко! — гукнув кіт, який вийшов з-під орляка. — Білошторме, що ти тут робиш? — налякало та здивовано водночас вимовила Синьозірка. — Темний ліс смерті нам…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.