by wavepulse —Напіваючи пісню, Ю лежав на ліжку животом, без футболки, оголюючи свою витончену спину з багатьма шрамами на ній, дивлячись в свій телефон, який був вимкненим. «ВА, ВА Я БУДУ НІЖНИМ І ВІРНИМ….» - ця пісня так і крутилася в його голові. Кімната в котрій він перебував була зовсім…
by wavepulse —В попав у лікарню з високою температурою. Декілька днів не могли лікарі зрозуміти, що з ним не так. Як виявилося, у нього з’явилася ангіна. У білій кімнаті, було лише ліжко, на котрому лежав хворий, стілець біля ліжка, на правому боці стоїть вікно, а зліва стоять двері. В не…
by wavepulse — В – ти там як? Ю – усе добре, ось складно нам тут, але якось впораємося. Ти як, мій дорогенький? В – Як зазвичай, добре. Ось навчаюся, хочу пошвидше, щоб ти приїхав. Ю – ну зара не можу. В – Ти обіцяєш, що приїдеш живим? Ю - …………. В – Добре, тебе про це питати немає сенсу.…
by VoidFlame —Мене звати Акумо Драгон. Я — експеримент №318 корпорації «Астрис». Напівлюдина, напівендермен. Дата мого народження — 18 квітня 2139 року. Зараз мені 165 років. Колись я був звичайною дитиною. Але мій батько, головний учений корпорації «Астрис», вирішив перетворити мене на ключ до…
by Mr. Silence —Тиша буває занадто гучною. Вода, що перетікає по батареях. Пральна машина, яка працювала вже майже дві години. Вітер за вікном. Це заспокоювало. Але тільки іноді. — Ось де ти, — тихий голос почувся з-за дверей, що щойно відчинилися. Йонджун сів поруч із Мінсу,…
by Ірина Ткаченко —Все йшло надто добре, щоб бути правдою. Рік. Цілий рік Лазар витратив на цей план. Він продумав десятки варіантів того, що могло піти не так, і ще більше — того, як це виправити. Сьогодні настав день помсти. Макар і Меліса мали бути у Винній кімнаті. Задля росплати за їх вину,…
by Пані на дивані —Пасажири понапихувались у вагон метро згірше од шпротів мені від того огидно: вони пітні, втомлені як неживі тремося тілами в кутик ока від того набігла сльоза грьобаний метрополітен не знаю чого - мене розсмішив абсолютно серйозний коментар водія: "Пасажири, ви ж знаєте,…
by Пані на дивані —Соромно самій собі зізнатись - Я шукаю на фото твоє обличчя. В трамваї. Уявляю, Як ти заходиш, і наші погляди Випадково зустрічаються. Я дурний романтик. А може просто дурний. Переписка в нашому чаті Померла позаминулого місяця. Не хочеться тобі писати, бо... Бо Ми не…
by Пані на дивані —Блять. Я знаю. ридати чи стримувати сльози нарікати чи сміятися яке моральне право я маю жалітися у мене стеля над макітрой від голоду наче не вмираю сама лише вагу набираю одягу вдосталь Знаю.Не знаю.Знаю.Не знаю. карусель багатоповерхівки віу...віу...віу...віу... полегшає, я…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.