Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 979
Words
24,9 M
Comments
9 506
Reading
86 d, 7 h
-
-
Загадкова пустка, де життя здається застиглим у нескінченному циклі палючого сонця і рідкісних дощів. Люди, що населяють цей випалений край, давно втратили зв’язок із родючими землями та звичаями минулого. Вони живуть із полювання на гризунів та ловлі риби в майже висохлих річках. Таємниці їхнього існування приховані за простотою побуту, де кожен дощ – не просто подія, а знак. Водночас серед них живе легенда про далеке місто під назвою “Вересень”, де люди ніколи не страждають від спраги і знають речі, яких тутешнім ніколи не осягнути. -
Вірш, натхненний дівчиною з моєї улюбленої української фентезі-дилогії – Ґайєю. Уявіть, що Іґніс сидить над її ліжком і заколисує її 🙂 - У світі, розірваному нескінченним конфліктом, військовий лікар щодня бореться не лише за життя солдатів, але й за збереження власної людяності. Єдине, що тримає його на плаву – листи від коханої дружини Елізи та мрії про повернення додому. Але коли довгоочікуване перемир’я нарешті настає, герой виявляє, що війна залишила свій слід не лише на полі бою. Повернувшись у рідне місто, він стикається з реальністю, яка перевищує найстрашніші кошмари фронту.
- 355 • Жов 20, '24
-
-
Пірати, відьми, політики та повії – гарне панство насиляють міста архіпелагу тисячі островів. Але всім їм доводиться жити разом, бо окрім людей, місцеві води та небеса повні страшних потвор та небезпек. І серед місцевих найбільшої поваги добивається той, хто кидає їм виклик- 23,4 K • Жов 18, '24
-
- Така собі космогонія й антропогонія. Про те, що було на самому початку часів, як наш світ став таким, яким є, і чому казки та міфи — це не просто вигадки бабусь, а наше справжнє минуле, просто дуже забуте, а те, що й пам’ятається — спотворене, багато стерто часом.
-
На задньому дворі вони побачили Френкі та Каю, які непритомні лежали на траві біля кола із символів. У його центрі, впавши навколішки, стояла Данте. За мить вона підвелася. Виглядала мисливиця інакше. З оливкового кольору її шкіра перетворилася на блідо-білу. Колір волосся з чорного, як вороняче крило, став світло-попелястим. Брови та очі Данте стали вугільно-чорними, а губи – криваво-червоними. - Нарешті ми разом і вільні, - Данте розправила величезні попелясті й обгорілі крила.- 4,1 K • Лис 9, '25
- 4,3 K • Гру 8, '25
- 2,3 K • Гру 14, '25
-
- Сімейка, що зародилася в часи другої світової війни з часом стає все абсурднішою та абсурднішою. Історія розповідає про три покоління людей із цієї сім’ї.
- 334 • Жов 18, '24
-
- В цю ніч дівчина чекала його на березі річки. Серед дерев та кущів вона хотіла помститися за свою смерть будь-якою ціною.
-
- Previous 1 … 37 38 39 … 698 Next
