by So — Втягнувши якомога більше повітря, Едгар потягнув величезну гілку до берегу. Та впиралася сучка́ми у землю, явно не бажаючи потрапити у воду, та все ж таки програла цю битву. Та помста не змусила себе чекати: гілка потягнула хлопця за собою у глибини озера, і той би пішов із нею…
by So — Ранковий, теплий вітерець грайливо теребив чуб, що дратувало — потрібно було постійно поправляти його, щоб не ліз в очі. Гілки дерев ледь помітно гойдалися на фоні чисто-блакитного неба — чи то від того самого вітру, чи то від збуджених пташок, що маленькими стрибочками…
by Kittycan_10 —Тепле, тьмяне світло таверни відбивалося в блідо-блакитних очах Барбосси яскравими відблисками. Сидячи за столом в кутку і неквапно посьорбуючи ель з дерев'яного кухля, він особливо не зважав на те, що відбувалося довкола, адже навкруги буяв хаос: гупали кухлі, реготали моряки,…
by red_sly_fox —Розділ пʼятнадцятий Герміона, Невіл і Джіні втрьох сиділи біля багаття, подалі від табору, намагаючись переварити те, що сталося. За кілька кроків від Герміони, яка сиділа біля Невіла на дерев’яній колоді, Джіні знову й знову метала блискавки в дерево. Воно тріщало, диміло,…
by red_sly_fox —Розділ чотирнадцятий Кілька днів потому. Герміона щосили дерла шкіру старою жорсткою губкою, ніби могла стерти з себе паніку, що вп’ялася в тіло, наче друга шкіра. Вона терла плечі, руки, груди — швидко, ривчасто, майже до болю, ніби могла змити тривогу, яка душила її щоразу,…
by katyachav —Це був світлий день травня 1983 року. Сім’я Афтонів святкувала 8-ий день народження Евана в першому ресторані Вільяма і його товариша Генрі Емілі - «Закусочна Сімейства Фредбера». В головній залі стояло багато столів, вона була наповнена гелієвими кульками, конфетті і гостями…
by VetelMode:off —У Вселенському Центрі Обліку Душ був день практикантів. Це той страшний день, коли навіть досвідчені архангели й старші демони намагаються взяти відпустку, лікарняний або хоча б притворитися меблями. До дверей підходили двоє: Ангел-практикант Ліам - у білому одязі, який…
by red_sly_fox —Розділ тринадцятий — Наше розставання було недовгим, а ти вже за мною скучила. Герміона підняла голову — і побачила, як Драко стоїть, вчепившись у ґрати, а його погляд уже прикований до неї. — Я прийшла змінити тобі пов’язку. — Так пізно? — тихо кинув він, не відводячи…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.