Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • IV.

      Обкладинка IV.
      від veroliska День садового банкету наближався з такою ж невблаганною швидкістю, як осінній вітер, що зносить пожовклі пелюстки, віщуючи про неминучі зміни. У палаці панувала особлива метушня — слуги готували сади, наложниці середнього рангу метушились, немов бджоли, сподіваючись стати…
    • Обкладинка Розділ 1
      від Defensor Пітьма… Густа і непроглядна огорнула все навколо. В такій темряві не відчувається плин  часу. Потім яскравий спалах. І вже навкруги білий густий туман, який поступово розріджувався, перетворюючись на окремі хмаринки. А потім промайнув сонячний промінь. Ще один спалах, і…
    • XI.

      Обкладинка XI.
      від veroliska Маомао повели. Двері зачинилися з глухим звуком, що прозвучав майже як вирок. У кімнаті залишилися лише двоє: Лакан і Меймей. Він стояв, наче статуя, але не з граніту, а з болю. Очі дивилися в нікуди. Руки тремтіли. Він, імператорський стратег, який за життя бачив десятки битв, не…
    • II.

      Обкладинка II.
      від veroliska — Ти впевнений, що це була вона? — запитав Ґаошун, обережно, з майже ритуальною точністю, ставлячи нефритово-зелену чашу з чаєм на лакований столик між ними. Його голос був спокійним, але в ньому відчувалася незвична нотка занепокоєння. Дзінші не відповів одразу. Його пальці…
    • Обкладинка Ⅰ
      від Dr. Edward Hyde Світ поступово приходив до тями. Життя в Пілтовері та Зауні потрохи приходило до ладу... або, принаймні, ставало спокійнішим. Завдяки зусиллям нової ради та угоді між двома містами з’явилася надія на мирне співіснування та спільне майбутнє. Сутички на вулицях припинилися, а Рада…
    • VI.

      Обкладинка VI.
      від veroliska — Хто тобі таке сказав? — його голос був рівний, без емоцій, як відшліфований камінь. Його очі — холодні й пронизливі. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити, її сміх був як ляпас у тиші саду. — Ви дуже схожі на своїх…
    • V.

      Обкладинка V.
      від veroliska Бенкет мав бути вишуканим і чарівним. Легкий вітерець колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем, жінки дзвінко сміялися, а музика лилася, мов мед, заповнюючи сад ніжними мелодіями. Але Маомао знала: у тіні завжди стоїть щось інше. Темне. Небезпечне. Вона не…
    • 5

      від Олексій І знову я їду майже останнім потягом на роботу. Мої берці ліниво шаркали по бетонній підлозі коридору будівлі КПК. Ззаду хтось злегка доторкнутися до мене. — Привіт, Олекса. - привітався зі мною Максим. — Добрий вечір. — Ти якійсь незвично радісний останній тиждень, щось…
    • Обкладинка Глава 2.1
      від Hanna   Академія зустрічала нових студентів гостино, показуючи їм лише те, що вони хотіли бачити. Не можна сказати, що вона подобалася кожному, але точно забезпечувала комфорт і безпеку… принаймні так це здавалося. А що ж Злата та Меліса? Як вони провели останні літні дні перед…
    • Обкладинка VIII.
      від veroliska — Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері зачинились за ними, і він залишилися наодинці з Дзінші. Його голос був м’яким, але у ньому вловлювався прихований гачок, який мав зачепити співрозмовника. — Як справи у наложниці Ах-Дуо? — запитав він з ледве помітною…
    Note