Розділи
-
В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Йошікі та Хікару сиділи у старому човні, що самостійно веслував. Навколо простягся густий туман зі спотвореними силуетами людей. Хікару роздивлявся все навколо з обережністю та інтересом. — Йошікі, як ти це зробив? Це і я так умію? — Ні, тільки я, — Йошікі лише мить був…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Цієї ночі Йошікі бурчав і стогнав крізь сон. Його тіло поверталось із боку на бік. Ситуація справляла враження, що йому просто сниться нічне жахіття. Шкода, нікого не було поруч, щоб помітити, як частинка Хікару зливається з новим тілом. ***** Перед очима була наче криваво-червона…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Спалахи, вибухи. Бойові вигуки – Вперед, в атаку!, - кричав хтось. – Активую захисний бар'єр!, - вигукував хтось інший. – Ми повинні протриматися будь якою ціною! Ми мусимо втримати їх! Якщо ми впадемо, то королівству кінець! – Так, командире! – Уляно! Не відставай! Уляно!, -…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Старий сон щоразу турбував Йошікі у найтяжчі ночі. Логічного кінця так і не наступало. Можливо, він вже несвідомо відчував, що саме сталось, але боявся в цьому переконатися. Він боявся побачити це у своїй руці. Голос ніколи не давав підказок, нічого не питав. Він завжди казав…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Пітьма. Вона вміє дихати. Шепотіти. Сміятися. Схлипувати. Спостерігати. Вона може бути блаженством забуття. А може наповнюватися тупотінням багатьох маленьких кігтистих лапок. Тонко попискувати. Хрумкотіти. Тулитися до оголеного стегна, тикатися холодним носом у ребра. Битися…
-
17,5 K • Ongoing
-
-
Хікару стояв по коліна в морській воді, а вітерець холодив щойно змочену хвилями шкіру ніг. Закінчивши наспівувати, Хікару поглянув на Йошікі. Той, здавалось, милувався ним із берега. — Перед смертю справжній Хікару сказав: "Я не хочу, щоб Йошікі страждав. Я не хочу, щоб він був…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Тихий вечір. З-під горизонту ледве виглядають тьмяні промінчики сонця. На лавці сидів блондин, одягнений весь в чорне, котрий виглядав дуже втомлено. Він дивися вдалину, бо звідси можна побачити гарний вид. Видно, що той, хто сюди приходить, мав гарне почуття краси. Тим часом…-
669 • Ongoing
-
-
Чекання. Коли ти не можеш розслабитися ні на мить. Коли твоє тіло заклякле від напруження. М'язи кричать про відпочинок, але ти не можеш цього собі дозволити. Бо ти чекаєш, коли знову щось станеться. Ти не знаєш що це, не знаєш як… Будь-який звук, крок, шерхіт. І ти тримаєшся із…
-
17,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 6 7 8 Next
