Розділи
-
Імперія. Велика і могутня. Величні будівлі, могутні армія та флот. Імператор Палпатін править мудро та справедливо своєю залізною рукою… Асока була цією залізною рукою. Дарт Веррадер — її нове ім’я. Темна і загадкова маріонетка Сідіуса, що завжди тінню блукає…-
3,5 K • Completed
-
-
Запах гару та металу різав ніздрі. Асока розплющила очі. Темні, пошарпані стіни коридору, освітлені далеким сяйвом вибухів, грізно нависали над тогрутою, погрожуючи обвалитися на неї за першого ж хибного кроку. Фабрика мала от-от вибухнути. Тано озирнулася довкола…
-
3,5 K • Completed
-
-
- Їхній робочий день міг як закінчитися раніше, так і бути завалений справами, через що наша зустріч могла не відбутися. Сказавши це, Оскар повів мене вулицями похмурого містечка. Вигляд Нуарвілля чудово підходив під опис міста з якогось трилера або навіть горрора. Напевно, десь…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Будинок Дюваль. Ранок. Крістіна: Доброго ранку, мамо. Лусіана: Доброго ранку, люба. Крістіна: Ти сьогодні рано. Лусіана, слабко посміхаючись: Є таке. Крістіна: Щось трапилось? Лусіана: Чесно кажучи, так, доню. Мені потрібно з тобою поговорити. Сядь. Крістіна: Що сталось,…
-
11,5 K • Ongoing
-
-
Останні промені сонця слабко відблискували об рештки дроїдів та броню клонів. Безкрає піщане поле, всіяне тілами та брухтом, що простягалося у безкраю далечінь. Таке порожнє, ніби тут не було життя… Вона почувала себе самотньою… Багато життів забрав цей…
-
3,5 K • Completed
-
-
Реджина підійшла майже впритул, в очах миготіли грайливі вогники, на губах посмішка. Вона нахилилася до обличчя Емми, порушуючи особистий простір, подивилася в упор і сказала: - У тебе дуже красиві очі. - Перевела погляд трохи нижче. - І спокусливі губи, які хочеться цілувати…-
2,3 K • Ongoing
-
-
Емма проїздом у цьому місті, завтра вона має продовжити свій шлях. Зараз вона вирішила зайти в бар, випити пару шотів і відволіктися від нав'язливих думок і минулого, від якого вона тікає. Яке було її здивування, коли вона побачила за барною стійкою Реджину, яка жонглює…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
9Три місяці після виписки Алонсо. Алонсо: Доброго ранку, люба. Марія Хосе: Доброго ранку. Алонсо: Ти щаслива. Марія Хосе: Ти назвав мене любою. Алонсо, посміхаючись: Я думав, що ти вже до цього звикла. Марія Хосе: Я все ще не можу повірити в своє щастя. В те, що це не сон, що це й…
-
11,5 K • Ongoing
-
-
Алонсо: Доброго ранку, люба. Марія Хосе: Доброго ранку. Алонсо: Ти щаслива. Марія Хосе: Ти назвав мене любою. Алонсо, посміхаючись: Я думав, що ти вже до цього звикла. Марія Хосе: Я все ще не можу повірити в своє щастя. В те, що це не сон, що це й справді відбувається зі…
-
24,4 K • Ongoing
-
-
1950 Насичені жовті штори майже не пропускали світло в імпровізовану майстерню. Ізолювали навіть від самого часу. На маленькому чорному столику горою звалені інструменти - від пір'їни фенікса до свердла. У кутку на м'якому салатовому кріслі розгорнуті фоліант без жодної загнутої…-
7,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 74 75 76 … 78 Next
