by red_sly_fox —~ Спогад 15 ~ Червень 1997 року Гоґвортс ♫ In Noctem — Nicholas Hooper Раптовий гуркіт грому пролунав над замком, і Герміона мимоволі здригнулася. Вона повільно підвела очі до вікна. Небо над Гоґвортсом було затягнуте темними хмарами, а сильний вітер бився у шибки веж. Над…
by red_sly_fox —Розділ тридцятий 7 лютого 2005 року Залізничний вокзал Гавра, Франція Залізнична станція гуділа голосами, свистками й гуркотом потягів. Усі кудись поспішали вздовж платформ, тягнули за собою валізи, перекрикувалися й губилися в нескінченному шумі вокзалу. Герміона ж стояла…
by red_sly_fox —~ Спогад 16~ 30 червня 1997 року Гоґвортс Небо того дня було напрочуд ясним. Майже болісно красивим. Сонце м’яко освітлювало чорну гладь озера, легкий вітер колихав дерева довкола, а над Гоґвортсом повільно пливли світлі літні хмари. Світ виглядав так, ніби нічого не…
by red_sly_fox —ЕПІЛОГ 7 лютого 2005 року Франція ♫ 500 Miles — Peter , Paul and Mary Ревіння потяга прорізало тишу й змусило Герміону різко розплющити очі. Вона сіпнулася, судомно вдихаючи повітря. Серце калатало десь у горлі, так сильно, ніби намагалося вирватися з грудей. Кілька секунд вона…
by EasyLizzie —Вечеря. Вечеря. Ніколи раніше це слово не хвилювало так сильно. Ввечері після дня народження Ренджі вони з Какаші домовилися повечеряти. Так, це траплялося і раніше. Останнім часом вони доволі часто їли щось разом, проте на цей раз це мало бути… Однозначно, це мало бути…
by EasyLizzie —Акане ненавиділа тікати. Неважливо, від чого або від кого, неважливо, як добре їй це вдавалося. Фінал завжди був один – пекуча відраза до самої себе. Тому цього разу, щоб не розтягувати цю огиду на два довгі місяці, вона з усіх сил намагалася запевнити себе, що так було правильно.…
by EasyLizzie —«Дорогий сенсею, дякую за ваш попередній лист! Дуже рада, що у вас все добре. Сподіваюся, ви не сумуєте, бо як тільки ми завершимо місію, я б хотіла повернутися до тренувань із вами та пані Цунаде. Не можу повірити, що вдома настільки холодно. Тутешня спека доводить мене до сказу!…
by Magura_mistery —Сова йде повільно, чеканом вибиваючи кожен крок важкими берцями по мокрому від дощу тротуару. Тяжкий рюкзак мертвим грузом висить на одному плечі, а перед очима лише пелена зливи і квітневий пейзаж втомленого вечірнього Києва, що тільки-но оговтується від тяжкої зими. Такого ж…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.