Розділи
-
В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…-
17,5 K • Ongoing
-
-
На годиннику майже північ і туман опускається на листопадовий Київ. Осіння імла накриває моє рідне місто, яке тепер ненавидить мене. Що ж... Я там, де все почалося - у моєму кабінеті Керівника Офісу Президента України. З хвилини на хвилину я чекаю на Володимира Зеленського. Після…
-
Ранок наступного дня пахнув втомою й дедлайнами. Преспоказ залишився десь позаду — у вчорашніх блисках і порожніх келихах шампанського. Сьогодні все знову поверталось у звичний ритм: тексти, правки, кавові плями. — Маємо день, — сказала Василіса, з’явившись у дверях із двома…-
12,6 K • Completed
-
-
Наступного дня, з самого ранку, я був уже на армійському полігоні. На тому самому де я мав дуель. Відвіз мене вчорашній кучер, як виявилося, його звали Рауль. Крім мене на полігоні був король Конон, разом зі своїм загоном особистої охорони, очолював який, як і раніше, Артур фон Ліст.…-
71,2 K • Completed
-
-
“Багато людей вважають, що людина, яка вдається до самопошкодження - знаходиться в глибокій депресії і безвихідній ситуації. Або ж вона прагне уваги. Проте інколи люди не мають конкретної причини, щоб завдавати собі шкоди. Інколи вони просто не можуть зупинитися. Селфхарм ніяк…-
10 • Ongoing
-
-
Після польових випробувань, мій робочий розклад повернувся до старого русла. Спільні патрулі бійців Безсмертного Батальйону та міської охорони ще тривали, хоча потреби в них вже не було. Але на таємній нараді вирішили, що це гарна практика для солдатів, а також само собою сприяє…
-
71,2 K • Completed
-
-
Йошікі та Хікару сиділи у старому човні, що самостійно веслував. Навколо простягся густий туман зі спотвореними силуетами людей. Хікару роздивлявся все навколо з обережністю та інтересом. — Йошікі, як ти це зробив? Це і я так умію? — Ні, тільки я, — Йошікі лише мить був…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Цієї ночі Йошікі бурчав і стогнав крізь сон. Його тіло поверталось із боку на бік. Ситуація справляла враження, що йому просто сниться нічне жахіття. Шкода, нікого не було поруч, щоб помітити, як частинка Хікару зливається з новим тілом. ***** Перед очима була наче криваво-червона…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Спалахи, вибухи. Бойові вигуки – Вперед, в атаку!, - кричав хтось. – Активую захисний бар'єр!, - вигукував хтось інший. – Ми повинні протриматися будь якою ціною! Ми мусимо втримати їх! Якщо ми впадемо, то королівству кінець! – Так, командире! – Уляно! Не відставай! Уляно!, -…
-
2,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 46 47 48 … 61 Next
