Розділи
-
Життя в маєтку Артема було для Кирія як ходіння по лезу ножа, де кожен крок нагадував про його ув’язнення, загорнуте в позолоту розкоші. Прокидався він у величезній кімнаті, де високі стелі й важкі оксамитові штори створювали відчуття, ніби він у склепі, а не в спальні. Ліжко було…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Кирій чекав цього моменту кілька днів, виношуючи план, як хижак, що готується до стрибка. Тиша, яку він демонстрував, була лише маскою, за якою ховалася пекуча рішучість. Він вивчив розклад охорони, помітив, як змінюються вартівники біля садового паркану, і знайшов ту єдину…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
- Як тебе звати? – раптово запитав Факелоносець, кидаючи поверх карту із більшим значенням. - Ми наче не в такі ігри починали грати, - звів до нього очі Кленсі. – Ти ж знаєш, не дуркуй. - Я маю на увазі, яке твоє справжнє ім’я? Кленсі завмер. Він повільно роззирнувся довкола,…-
910 • Completed
-
-
Дата: 19.12.2012 Час: 08:40 Місце: Вірджинія, закинута резиденція колишнього Центру реабілітації для «відмовників» Стара споруда серед дерев. Раніше тут лікували ветеранів магічних війн. Тепер — усе заросло, і в повітрі висіла тиша, з присмаком імен, які забули вимовляти. — Він був…-
1,8 K • Completed
-
-
Незнайомець на дивані не поспішав відповідати на Кирієві саркастичні випади. Він лише дивився, ніби оцінюючи кожен рух, кожен жест. Його погляд був важким, як свинець, і Кирій відчув, як по спині пробіг неприємний холодок. "О, чудово, я притягнув додому маніяка," — подумав він,…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
1688 рік. Румунія. Дрегешань. Сонце ховалося за далекими верхівками дерев, фарбуючи небо у відтінок запеченої крові. Веліса тримала в руці останній плід Мір’Арана — світло-червоний, пульсуючий, немов серце. Його смак завжди нагадував: ви можете виживати, не вбиваючи. Так її вчив…-
4,9 K • Ongoing
-
-
860 слів Пообідавши, друзі на чолі з Мурком вирушили знову через ряд двоножачих гнізд. - Ще далеко, Мурку? Я вже подушечки всі собі постирала, - заскиглила Фіалка. - Вже ні, - відповів Мурко. Тут, нізвідки, Рудошмот уловив запах щурів і в ту мить із-за рогу вибіг цілий їх загін. - Ой-ой! -…-
11,5 K • Completed
-
-
820 слів — Я піду перший, — запропонував Білокрил, коли ще одна потвора пронеслася на Громошляху, залишивши за собою терпко гіркий запах. Рудошмот кивнув. Білокрил вибіг на вільний Громошлях. Серце шугнуло в п’яти, коли він побачив, що біла потвора…
-
11,5 K • Completed
-
-
Лондон. Сучасність. Я почула чи то хрип, чи то стогін. Не бачила очей Сема, але точно знала — вони майже вилетіли з орбіт.— Що ти? Що ти робиш? Зупинись! Ти що, божевільна? — закричав він. Мені, звісно, байдуже. Я міцніше притиснулася до його шиї і ковтнула ще ковток свіжої крові. Все…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Давним-давно, ще задовго до народження Енджел, коли Гірська зграя була невеликою — ледве налічувала два десятки вовків, знайома нам чорна вовчиця була ще зовсім молодою, але вже зарекомендувала себе мудрою та розсудливою. Саме це й дозволило Нічній Тіні здобути довіру як…-
24,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 30 31 32 … 43 Next
