Розділи
-
Життя в маєтку Артема було для Кирія як ходіння по лезу ножа, де кожен крок нагадував про його ув’язнення, загорнуте в позолоту розкоші. Прокидався він у величезній кімнаті, де високі стелі й важкі оксамитові штори створювали відчуття, ніби він у склепі, а не в спальні. Ліжко було…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Йошікі вже три дні не виходив з дому. Пережиті за всі ці дні небезпеки та емоції послабили його організм. Температура не спадала. Хікару час від часу приходив його навістити, але поговорити нормально так і не вдалося. Йошікі майже весь час спав, а коли просинався, не був у стані…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…-
120,4 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Підготовка – наше все Тепловоз котився вперед, залишаючи позаду Зиму. Ліс за вікнами був зеленим, живим. Птахи співали, вітер шелестів листям. Звичайна, нормальна природа. Але Альоша знав — це не надовго. Попереду був Тайшет. Місто-привид. Місто, що перетворилося на…-
36,3 K • Ongoing
-
-
І задихнемось ми від страху, Закривши двері на замки. Здирая пальці в кров. Досада... Він вже знайшов твої сліди. Приглушене світло дало можливість його очам відпочити, розглядаючи вигини молодого тіла. У світлі тисяч вогнів і губ, що миготіли, він не міг упитися її красою.…-
9,7 K • Ongoing
-
-
Фредеріка Хвороба була поруч зі мною з самого дитинства. Хворобу звали Ліліт. Я не памʼятаю, як познайомилась із нею. Наші родини жили по сусідству, тож ми не могли ігнорувати одна одну. Я любила бавитись із нею та її братом Каїном, любила ходити до школи разом з ними. Щоправда,…-
265,3 K • Ongoing
-
-
Я беру нічні зміни рідко, але коли беру, то роблю це не з героїзму і не з бажання бути корисним, а з простого, майже клінічного розуміння того, що вночі люди говорять правду швидше, ніж удень, бо втомлюються підтримувати власні конструкції, і голос у слухавці стає ближчим до того, що… -
Вечір тягнувся повільною густою патокою, крізь яку ледь пробивалося світло старих ламп під каламутними абажурами. Після всіх пояснень — поверхневих, як кинуті між справою шматочки правди — новоприбулих розігнали по кімнатах. Але варто було відкрити будь-які двері, як…-
292,9 K • Ongoing
-
-
Джефф розплющив очі. Кліпнув декілька разів. У приміщенні було темно. В голові паморочилося. Задуха липким потом осідала на шкірі. Він спробував поворушитися й одразу відчув різкий біль у зап’ястках. Його руки були туго зв’язані та закинуті за голову. Джефф зашипів, намагаючись…-
17,5 K • Ongoing
-
-
— то ти друг? — Спитав Богдан у вовчика йдучи разом кудись. — Так, Ми знайомі з третього класу! Завжди були разом попри всі халепи. Відповів серйозно вовчик заставивши всіх трохи заспокоїтись. — за що я тобі дякую! Відповів Артем з усмішкою на обличчі. — до речі це ти…-
21,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 17 18 19 … 30 Next
