Розділи
-
Какаші намагався бути надто зайнятим, щоб про щось думати. Тут, на його кухні, де ранкове сонце вже нагріло підлогу, а вітерець із прочиненого вікна дарував приємну осінню прохолоду, тепер лунав монотонний хрускіт кавових зерен, які він молов вручну. Це був подарунок Гая на день…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять девʼятий — Пам’ятаєш січень? Тоді, коли ми припинили спілкуватися… Ти, мабуть, і досі думаєш, що я просто використав тебе. Що ти перестала бути мені потрібною… і я без вагань викинув тебе зі свого життя. Але це не так. Це Снейп змусив мене. Він наказав припинити…-
277,3 K • Completed
-
-
Вже перевалило за опівніч, та сон ніяк не приходив. Як і завжди. Навіть один із тих нудних романів не зарадив, в результаті лишившись валятися десь кинутим на середині. Какаші вимкнув торшер біля дивана, і тепер лише місяць освітлював кімнату своїм холодним, напрочуд яскравим…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять восьмий Білосніжне, майже золотаве волосся Луни було першим, що кинулося Герміоні в очі. Вона сиділа в камері сама. Її довге волосся спадало вниз світлою рікою, розсипаючись по плечах і тонкій тканині старої сукні. Луна сиділа на холодній підлозі, трохи…
-
277,3 K • Completed
-
-
Минуло шість місяців з моменту, коли угода була укладена, і з тих пір Ітачі неочікувано для себе мав певні зобов’язання, які з притаманною собі старанністю виконував. На його щастя, дівчина виявилася здібною, проте просто навчити її всіх основ було недостатньо – він мав…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять сьомий Похмуре лютневе небо нависало, затягнуте сірими хмарами. Вони майже торкалися верхівок темних дерев, а вітер час від часу зривав із землі тонкий сніг і тягнув його вздовж стежки. Холод пробирався під мантію, залазив під комір і швидко холодив…
-
277,3 K • Completed
-
-
Минав вже другий тиждень, і, правду кажучи, Леді Цунаде зробила все, щоб робота забирала майже весь час та сили, а перерви між місіями можна було вимірювати не днями, а годинами. Проте Какаші вів власний лік, і, як Цукумо й обіцяла, згодом справді полегшало – нав’язливі думки…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять шостий 30 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Герміона дивилася перед собою, впершись поглядом у стіну. Пальці машинально виводили кола на простирадлі — знову і знову, ніби це могло хоч якось впорядкувати думки. Вона…
-
277,3 K • Completed
-
-
День здавався просто нескінченним. Тіні так повільно рухалися серед дерев, ніби час насправді завмирав з тією ж силою, з якою очікування виїдало зсередини. Але для Саку ці розтягнуті у цілий день миті завжди були цінними – він насолоджувався колючим передчуттям винагороди,…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять пʼятий 28 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Свідомість поверталася не відразу. У голові ще жили уривки минулого: знайомі голоси, обличчя, події — вони змінювалися один за одним, ніби Герміона й досі перебувала…
-
277,3 K • Completed
-
- Previous 1 … 14 15 16 … 42 Next
