Розділи
-
Ручка відбивалася в такт чайнику, що пищав останню хвилину. Букви самі по собі чомусь не писалися, що виводило жінку з себе. Заселилися вони зовсім нещодавно, але стіни неначе давили, неначе кричали "тобі тут не раді", й дійсно, наче й постановник, але п'єси були поверхневими й…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Пальці Драко до білини втискаються в холодні кам'янні візерунки арки, поки його очі все не можуть відірватись від огидно солодкої картини, що розквітла перед ним. Ґрейнджер відчайдушно чіплялась за хутро мантії довбаного Крума, поки той обережно пригортав її до себе,…
-
Ніч у Макочі була глухою й сирою, але саме така ніч іноді народжує історії, які потім розповідають пошепки. Ліхтарі блимали, ніби намагаючись попередити: сьогодні тут станеться щось важливе. Холодний туман стелився низько, обіймаючи старі будинки, і місто здавалося живим,…-
4,9 K • Ongoing
-
-
Іноді здається, що минуле має свій запах. Тонкий, майже невловимий, але варто комусь сказати слово не тим тоном, подивитись не тим поглядом, і ти раптом стоїш не тут, а там. У тій самій кімнаті, де тебе давно немає. Слухаєш голоси, які вже не повинні звучати. Так сталося й…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Я ніколи не думала, що світло може бути таким тихим. Тонким, як подих і теплим настільки, що хочеться в ньому залишитися. У дитинстві світло завжди було гучним - воно осліплювало, вимагало, карало. І я вчилася жити в тіні. Мабуть, саме тому коли з'явився Ярик, я спершу подумала, що…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Я ніколи не вірила, що тепло може боліти. У дитинстві я навчилась думати, що тепло це пастка: спочатку воно огортає, а потім вимагає, забирає, карає за кожен неправильний рух. Тому коли теплий вечір опустився на місто, а Ярик запропонував прогулятися, я не знала, як правильно…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Ці Жун завжди був складним. З ним не було просто ніколи і не могло бути. Інакше з ним би не було так цікаво, інакше він би не манив до себе настільки сильно, наскільки відштовхував. Тайхуа не міг пояснити ані собі, ані вчителю чи будь-кому іншому, що знайшов у ньому. Але якщо він…-
472 • Ongoing
-
-
Живуть собі люде у хатинці, що недалече від моря. З ними-кіт непросте ім'я у нього, Та не любить він його, приносить воно тільки горе Тому кличуть всі - Коте. Бачте ото блакитний довгошерстий гуляка на веранді розлігся? Під липневим сонцем ледь не спікся. -Коте, ходь…
-
430 • Ongoing
-
-
ПРОЛОГ 24 грудня 2004 року Околиці Нормандії, Північна Франція Світало. Сіре поле простягалося до горизонту — розоране вибухами, мертве й тихе. Повітря стояло важке, вогке — тхнуло димом, кров’ю і гаром. Вітер гойдав роздерті мантії, покручені мітли та уламки від вибухових…-
120,4 K • Ongoing
-
-
Я впевнена, що українська мова не буде забута, тож й пишу ці нотатки. Не знаю, чи згадають мене колись мої нащадки—наплювати. Головне, аби історію Будинку "Слово" було оприлюднено. Готова покластися, що магущєствєнная совєтская влада не дала нам цілий модернізований будинок…
-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 14 15 16 Next
