Розділи
-
—ТА ВИ ЗНУЩАЄТЕСЯ З МЕНЕ!! Серед своєї кімнати Павук несамовито лютував. Його посередники стояли під стіною і дивилися в підлогу. —НЕЗДАРИ!! НІКЧЕМИ!! СЛАБАКИ!! ЯК ВИ МОГЛИ ПРОГРАТИ?!! ЯК ВИ ДОЗВОЛИЛИ СЕБЕ ВБИТИ?!! —М-мене перехитрили. —Мене теж. —ІДІОТИ!! БОВДУРИ!!…-
11,1 K • Ongoing
-
-
Поліція наближалася. Цікаво, як справи в екзикутора? Треба тікати. Стоп. А що робити з тілом? Якось не подумав про це, коли вбив Пухлиноокого. Наче відповідь на мої слова, тіло посередника почало розкладатися, гнити, в доволі швидкому темпі. Через півхвилини, від тіла не було й…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Дивне відчуття. Невагомість? І так спекотно. Що сталося? —Де я? —Вітаю! Ти в Пеклі. —Що? —В Пеклі. Я стояв розгублений в якійсь кімнаті з високими чорними стінами. Хоча ні, швидше, темно-червоними. Стіни були голі й рівні. На підлозі був червоний килим без…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Через три хвилини швидкого бігу ми прибігли на вулицю, яскраво освітлену магічними ліхтарями, на якій вже стовпилися стражники та роззяви. Серед присутніх я помітив двох стихійних магів та начальника варти Натана Бока. Вони, мабуть, щойно приїхали верхи, і сотник входив у курс…-
71,2 K • Completed
-
-
– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Серед виточених вітром в округлі фігури будівель не було і натяку на зелень. Селище, заховане в каньйоні, оточене пустелею та розжарене на сонці, з перших хвилин непривітно зустріло мандрівників. І з плином довгих, спекотних днів ця ворожість лише повільно наростала. Чунін з…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Какаші намагався бути надто зайнятим, щоб про щось думати. Тут, на його кухні, де ранкове сонце вже нагріло підлогу, а вітерець із прочиненого вікна дарував приємну осінню прохолоду, тепер лунав монотонний хрускіт кавових зерен, які він молов вручну. Це був подарунок Гая на день…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять пʼятий 28 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Свідомість поверталася не відразу. У голові ще жили уривки минулого: знайомі голоси, обличчя, події — вони змінювалися один за одним, ніби Герміона й досі перебувала…-
277,3 K • Completed
-
-
На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…-
47,4 K • Ongoing
-
-
Старий, пошарпаний ангар зустрів їх запахом іржі, пилюки та вогкості. Як тільки двигуни корабля охололи, Келлі та Естер одразу взялися до справи. Поки біологічний інтелект перевіряла системи, підраховуючи відсотки пошкоджень, Келлі вийшла назовні, щоб оглянути їхній транспорт…-
13,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 13 14 15 … 40 Next
