Розділи
-
В обідню пору приймальня імператора була порожньою. Такі рідкісні у грудні сонячні промені проникали крізь високі вікна і вимальовували прямокутники на полірованій підлозі. Імператор сидів за столом, схилившись над розкиданими сувоями, ігноруючи горня з охололим чаєм і…-
19,4 K • Completed
-
-
Вони вирушили на світанку — ще до того, як сонце зійшло з-за гірських хребтів, розмальовуючи край неба золотом. Пан Дзіньши, пан Ґаошунь, Басень, кілька охоронців, Ломень, і звісно ж вона сама. Минулого вечора, почувши її розповідь про існування протиотрути, пан Дзіньши і пан…
-
19,4 K • Completed
-
-
Ніч була безвітряна, але холодна, підсвічена лиш мертвим сяйвом далеких зірок. Дзіньши сидів у своїх покоях, не торкаючись їжі, не дивлячись у листи. Тіні лампи тремтіли на стінах, немов відчували його нерішучість. У кулаці він стискав клаптик паперу — інструкції, які Маомао…
-
19,4 K • Completed
-
-
Сніг за вікном падав тихо, мов зберігав мовчання між двома, хто більше не наважувався говорити. Тьмяне світло ліхтаря повільно коливалося, кидаючи тіні на стіни. У кабінеті Дзіньши було холодно, хоча вугілля й жевріло у жарівні. Тепло не могло заповнити чорну діру в його серці.…
-
19,4 K • Completed
-
-
Сад був перетворений на царство зими — гілки вкривав сніг, а тонкі червоні стрічки, розвішані між соснами, майоріли, немов струмені вогню. Садівники створили справжню казку: розчистили доріжки, встановили яскраві ліхтарі у формі лотосів, запалили жарівні, від яких у повітрі…
-
19,4 K • Completed
-
-
Цей день мав бути їхнім. Мама акуратно поправляла комбінезон, лямки якого вперто сповзали з плечей — він був трохи завеликим. Від неї ледь чутно пахло апельсинами, ніжно та невловимо, але цей аромат супроводжував її з самого ранку. - Джеймсе, сьогодні жодних справ. Я обіцяю, -…-
79 • Ongoing
-
-
Джеймс прийшов до тями на мокрій землі серед незнайомих декорацій. Куртка виявилася важкою, кожен вдих давався з болем, тіло безперервно тремтіло, а у роті - неприємний присмак піску. Озирнувшись, він побачив навколо лише дерева, грязюку і густий туман. Ні батьків, ні лавки, ні…
-
79 • Ongoing
-
-
Рудоволосий юнак, намагаючись не зчиняти зайвого шуму, обережно зачинив вхідні двері. Він похапцем скинув сині кросівки й розмістив їх збоку, як робив зазвичай. А потім узявши пакети зі щойно купленими продуктами пройшов на кухню, залишаючи їх на столі. Але це ненадовго — …-
1,6 K • Completed
-
-
Ремус: Я б не був настільки впевненим, щодо цієї ідеї... Люпин постійно озирався назад очікуючи, що ось-ось з-за кута коридору вистрибне дементор чи вічно невдоволений Северус. Сіріус: Муні! Не будь таким нажаханим цуциком! Сіріус лише грайливо усміхнувся схопивши свого друга…
-
До речі про Джеймса. Він якраз сидів з Лілі за одним столом. Дівчина тримала його за руку і спиралася щокою до долоні та мрійливо дивилася на хлопця лю́бому серцю, що вголос читав історію магії аби здати екзамен в кінці року. Чарівниці подобалося дивитися на зосереджене обличчя…
- Previous 1 … 1 300 1 301 1 302 … 1 340 Next
