Останній удар

  У вухах дратівливо дзвеніло. Дівчина спробувала поворушитися, але, розплющивши очі, побачила навколо себе купу снігу, яка не давала змоги навіть вільно дихати. На щастя, велике каміння не влучило по Люмін, але тіло все одно горіло і боліло від холоду. Отямившись, мандрівниця випустила з долонь сильний потік вітру, відчинивши собі невеликий прохід. Дівчина вилізла до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Згасаюче світло

  “А..?” – Хлопець зміг лише тихо простогнати через німий біль. М’язи жахливо нили не даючи змоги поворушитися, а шкіру пропалював холод. Нарешті, алхімікові вдалося розплющити очі та трохи озирнутися, але зрозуміти, що взагалі коїться було важко. Альбедо не рідко прокидався у такому стані після тестування на собі ліків та зілль, але на цей раз […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Невдалий “розіграш”

  —До зустрічі !— Приємний голос алхіміка пролунав по драконовому хребту. Люмін лише посміхнулася і пішла на черговий захід гільдії. “Нарешті все більш менш заспокоїлося…” – Міркував Альбедо, намагаючись хоча б на деякий час втекти від думок про двійника. Він не був до кінця впевнений у тому, чи варто позбавитися він клона, але рідні люди […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Poena Divina

Темрява… маленьке тіло пробирав мороз. Від холоду було важко дихати… руки оніміли від тугої мотузки. Вона була тісно зв’язана на підлозі, не маючи змоги здійснити такий звичний для неї політ. — Хм, дотепно. Я думала, що ви ніколи не відірвете її від мандрівниці. Не хотілося б, щоб вашу роботу взяли під контроль Провісники… — до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ангельське пророцтво

Хізер не знала, як довго вона йшла – довго і так швидко, ніби боялась, що її наздоженуть – дорогою в невідомому напрямку. Може годину, може менше або більше. Коли вона дісталася до придорожнього мотелю, годинник на стійці реєстрації показував о пів на четверту ночі. Оплативши номер останньою готівкою, що у неї була, дівчина просто впала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава Перша

Глава перша – Міс Хайлотта, час прокидатись, – тихо промовила гувернантка, над дитиною. З-під простирадла висунулась руда маківка: – Ще дві хвилинки, будь-ласка… – Якщо не почнете збиратись прямо зараз, то змусите чекати своїх братів. Нехотя, дівчинка сповзла з теплої постілі і попрямувала до ванної кімнати, після покоївки допомогли обрати і вдягнути новеньку рожеву суконьку […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина перша.

Простолюд ніколи не ніс в собі важливого значення. Щодня помирали жінки, чоловіки та новонароджені діти. Жодне життя не несло в собі цінності, жодна смерть не приносила всесвітнього горя. Старі помирали в важкій тиші, молодих оплакували рідні. Війни завжди несли за собою сотні смертей, себто солдатів чи цивільних. Ні в чому не винні діти, які назавжди […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

про брюкі, дрочку і гейство

Ну ладно Пол часа-час. Прийшлось задержаться бо такой клеяв ті рібоки. Вже прям стояв на порогє, а потім думаю: а тьола? А як же тьола? До тьоли треба йти в зачотних педалях, вони від того швидше роздіваються. Та й став ше клеять рібоки. А поки нашов клей, а поки став їх троха сушить шоб там […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

про мамку, дози і мотівацію

От я люблю Жеку. Жека мій братан і усьо таке. Але! В нього є дві ужасні риси характеру: він піздєц як рано встає і дуже злий коли голодний. Ці штуки однаково мене грузять, бо я просипаюсь коли ше блять даже сонце не встало від того, шо Жека товче кастрюлями на кухні. По голові би йому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

про гній, Жеку і зуби, про криві цицьки і тугу пихтілку

Я їбу її кицьку, а вона якось дебільно кривиться. Ця тьола лицем не вийшла, але пихтілка у неї належна. Мій хуй рухається в ній туго як перфоратор і я довблю її. Довблю-довблю. Тьола ахкає і охкає і я тіпа як не хочу затуляти їй рота, але думаю «хулі ти, блять, кричиш?». Вона ще дзьоб свій […]FavoriteLoadingДодати до улюблених