Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава VI

– Фархад, я тут! – Олівер проскочив у дверний отвір та добіг до клітки. Із кишені він витягнув зв’язку ключів. Омега намагався привести до ладу своє тремтяче тіло. Він відчинив двері клітки і вовк невпевнено вийшов з неї. – Перекинься відразу звіром, так ти не будеш таким помітним, – прошепотів хлопець. Фархад відразу послухався і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава V

Олівер прокинувся десь близько обіду. Фархад так само вкривав його і старався не звертати увагу на занімівшу праву частину тіла. Юнак відкрив блакитні очі і заспано подивися на вовка. Згадавши все, що відбулося, розгублено посміхнувся. – Добрий ранок, – тихесенько сказав, – мене, до речі, звати Олівер. Ми ж так і не познайомилися. – Фархад, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ІV

Усі наступні дні Фархад провів у повній самотності. Він думав, що чимось засмутив хлопчину і через це він не приходить на службу. Але потім Фархад зрозумів, що якби Олівер ходив на чергування, то вовк, хоча б, зміг відчути його запах. Перевертень увесь час хвилювався і не помічав, як дні проходять повз. Єдине, що змінилося, це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ІІІ

На наступний день Олівер дійсно приніс покривало. Він несміливо зайшов у вежу і застав Фархада, який спав в подобі вовка. Кут його клітки був сухим. Саме там він і відпочивав. Хлопець обережно підкрався до решітки, щоби ненароком не злякати вовка і спробував накинути покривало. Фархад відчув щось недобре. Він відразу прокинувся і, оскаливши зуби, кинувся […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ІІ

Вранці Фархада розбудив знайомий голос старшого охоронця, який постійно приносив їжу. – Ти все ж таки його відтрахав? – спитав охоронець несхвально дивлячись на вовка. «А, що я ще міг зробити?» – подумав Фархад, оглядаючись навколо. Він був у подобі тварини, тому не здивувався, коли побачив поруч себе, цілковито оголеного хлопчину, який міцно обіймав його, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава І

Усе своє життя він чув тільки шум дерев, дощу та вітру. Постійно бачив одне й те саме крізь проржавілі прути решітки. Будучи перевертнем, він усе життя провів тут, закритий в напівзруйнованій вежі, з діркою у стелі прямо над ним. Якщо щось і мінялося, то це перевертні в сусідніх клітках. Одних приводили, інші помирали, а третіх […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чи це справді мій кінець?

Марк стояв посеред лісу і дивився на зруйноване коло з кристалів, коли почув собачий гавкіт. Слідом почувся стукіт дверей і бадьорий голос сусіда, який захоплено кричав про те, як Віллі півгодини ганявся за білкою в парку. Звуки лісу повільно затихали, а голос Фелікса ставав дедалі голоснішим. За мить його білява маківка показалася в дверному отворі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Минуле розгортаєтья на очах

Темний коридор квартири зустрів Марка тишею. Навіть Віллі не вибіг до господаря, задоволено виляючи хвостиком. Пройшовши вглиб квартири, хлопець покликав улюбленця, але у відповідь тиша. Тоді Марк покликав сусіда, але теж у порожнечу. Мабуть, у квартирі нікого, крім нього, не було. Роззувшись без світла в коридорі, Марк повільно побрів на кухню і ввімкнув світло. На […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Світ збожеволів, а ми разом із ним

-Ти чув новини? – кричав Фелікс із кухні, почувши, як його друг вийшов із кімнати. Сьогодні важливий день для обох студентів: в першого генеральна репетиція, а другий нарешті побачить своє ім’я та плотно в головному холі університету. Занять ні в кого не було, тож хлопці не поспішали ні з підйомом, ні зі зборами. На годиннику […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Найтемніша година перед світанком

-У моєму замку людина. Знайти її і привести до мене! – скомандував незнайомець із фіолетовими очима, одягнений у класичний костюм із сорочкою в колір очей, але темніший на кілька тонів. -Але, мілорде, дозвольте. Жива людина? У вашому замку? – нерішуче і навіть трохи боязко уточнює хтось із монстрів. -Я незрозуміло висловився? – “мілорд” подивився на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених