Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Частина 0.Передмова

P.s. Перероблена історія першоквітневого “жарта” EaW, з упором на людей, Сергія Таборицького (Тепер хочу мод на розвал України й збір її за Зеленського (ТОЧНО! Це ж 3 сезон Слуги народу!))  та масового геноциду всього! Це мій перший твір: є шиза. Багато шизи. Дуже багато! Його я переклав з російської мови! Поки перекладаю перший розділ, займе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Протискаючись між учнями з валізами, Ровена шукала свою подругу Міранду. Нарешті, відпустивши ручку Ханни та побажавши їй гарного року, вона зітхнула вільно. Хоча батько і змушував їх писати додому щотижня, вони домовилися з сестричкою, що вона писатиме ніби від них двох. На канікулах Ровена традиційно залишалася в Гоґвортсі, отже, вона повернеться додому лише влітку. Ровена […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Hide and seek

Очі, що дивилися на нього з вікна не могли бути очима його молодшої сестри. Вони взагалі не могли бути людськими. Чорні, як сама ніч, відчай… або жах. Звіриний жах – зовсім, як той, що охопив його в один момент. Ці очі лякали – але одночасно з тим – чимось притягали, манили, не дозволяли хоч на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Переживання

Маленькі ступні невпевнено йдуть по кам’янистій поверхні, з особливою цікавістю розглядаючи величезну станцію вокзалу. Батьки йдуть трішки позаду, лише посміхаючись їй, коли вона оберталась назад, дивлячись на них. Вони пишаються своєю маленькою донечкою, та не вірять власним очам, що вона вже така доросла і зараз прийдеться відпустити її на цілий рік!! Авжеж, сім’я зустрінеться на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Печальний янгол

Він завжди був поруч. Скільки Дазай себе пам’ятав, він слідував за ним по п’ятах. Чуя став його тінню та янголом-охоронцем. Дазай звик до прискіпливого, колючого погляду на спині. Часті конфлікти були відрадою для нього. Вони сварились та били посуд кожного дня, але продовжували жити разом. Але це змінилось два місяці тому. Повідок обірвався, життя Дазая […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Aftermath

  Смарагд на ланцюжку колихнувся. Колись хтось сказав, що західні вітри лагідного Зефіру приносять непомітні й поступові зміни. Колись хтось також сказав, що Зефір міг приносити бурі й негоди. Колись Зефір не прагнутиме міняти будь-що в цьому житті, лиш шукаючи спокою. — Будь-що, що дане богами, не мало б утримуватися смертними, чи не так, Техно? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина IV

  Туббо з гуркотом зачинив за собою двері, знову полишивши лиса на самоті. Тоді він розвернувся, і цього разу вже тривало дивився на годинник на стіні. Його відвідували вже вп’яте на добу; як близько ранку його привели до Л’Менбургу, так йому вже двічі приходив з погрозами вибити всі мізки й кишки та виламати череп Томмі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина III

  Погода в тих краях стояла не найкраща — сонце рідко проглядало з-за цупких штормових хмар, а північні вітри пригинали схололі трави до долівки. Десь там, далеко унизу, під склепінням небес розлігся Л’Менбург. Точніше те, що від нього залишилося. Лис стиснув вуздечку в лапах. Навколо — ні душі, попереду — Сховище Пандори. Воно тінню й розмірами […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина II

  Вілбур стояв позаду. Пронизуючи лиса чіпким поглядом з-за червонуватих скелець окулярів й палячи сигарету. Звично вивищуючись на цілу голову, з блідими впалими щоками та порожніми очима — без колишньої краси та величі, проте наганяючи жаху одним лиш виглядом. Навіть не те що дивно бачити мерця — радше дивно бачити його настільки відчуженим і водночас пильним. — […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина I

  Вони ніколи не підтримували його. Він завжди був для них сином зрадника, божевільним хлопцем і дурною дитиною. Він ніколи не почувався в цій компанії наче у своїй тарілці. Вони завжди були чимось відчуженим, незручним і далеким для нього. Тому він не довіряв їм. А вони не довіряли йому. Вони вірили в ідею відродження величності […]FavoriteLoadingДодати до улюблених