Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Епізод 5

Через півгодини ми сидимо перед ноутбуком в очікуванні, що ж скаже Кетч. Той хоче, аби я летіла в Англію, тому що там сталося щось серйозне і на що мені варто глянути своїми очима. Приходиться збирати манатки в Лондон. Переодягнутись, перевзутись і готово. Сем, звісно ж, такому розкладу не радіє, тому що їм я потрібна тут, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 4

В палаті пацієнтку-втікачку зустрічають Рафаїл та Аріель. Жінка тримається на поважній відстані і схиляє голову перед моїм конвоєм. Вища ступінь поваги до архангелів, яким ти не зобов’язана підкорюватись. Михаїл штовхає мене до ліжка. – Коли тебе сюди принесли, на тобі не було живого місця, – із зітханням починає він. Ну, подальше можна пропустити повз вуха. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Імпульс

Ваші бажання розбиватимуться об реальність життя, як хвилі об скелі маяка надії — але потім вони знову стануть єдиними, і зростатимуть доки не затоплять усе узбережжя © Марк Девольт   Нещодавно виросле листя дерев зривало від раптових поривів вітру. Вони змішувалися на землі зі старим осіннім листям, яке всю зиму намагався вкрити сніг, але по […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 3

Для більшої переконаності я вичікую до вечора і тільки тоді здійснюю втечу. Уявивши себе героїнею третього “Астралу”, я розбиваю гіпс на ногах об ніжку ліжка. На жаль, переломи ще не до кінця зрослись, тому спочатку ходьба моя супроводжується жахливим хрускотом незміцнілих кісток. Лазарет практично пустує. Ті поодинокі Ріт Зієни, що трапляються мені на шляху, не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 2

POV автор – Який жахливий світ новий! – до Джека, який забився в найтемніший кут провулку, хтось підходить. Він бачить тільки ноги в чорних джинсах і на доволі високих каблуках. – Дай-но здогадаюся. Вбив не того, кого треба було, чи не так? – Йди геть звідси. Як ти взагалі мене знайшла? – Джек піднімає голову […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 1

– Ну так іди й помирай! – Дін навіть не озирається, зосереджуючи всю увагу на леді Бевелл, яку заводить в бункер. Буде смішно, Діне, якщо вони будуть твоїми останніми словами мені. Я все ж застигаю на місці, а потім покидаю бункер мовчки, навіть не кинувши на хлопців холодний зневажливий погляд. Холодне нічне повітря дарує деяке […]FavoriteLoadingДодати до улюблених