Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Розбите “я”

З програвача лунали знайомі пісні. Ну звісно ж – Сяо сам їх і обрав. Дежавю. Суцільне дежавю – знову все по накатанній: відносно свіжі шрами, пустота всередині, холодна підлога, темна кімната. Він відчував себе зламаним, розбитим, наче авто після аварії. Це було що рік тому, що пів року тому, що зараз. Єдине, що торік Сяо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Передісторія та її спадщина

Новий день. Нова історія. Новий світанок і новий захід сонця. Нові емоції. Нові розмови, події, пригоди, знайомства. Якщо зібрати їх в одну картину, то вийде м’який літній пейзаж, на якому крижаним мазком кровоточитимуть старі рани. *** Вінчестер-старший проводив час із любов’ю всього свого життя. Навів порядок у багажнику, почистив рушниці, поклав кілька мішечків солі, прикупив […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Новенький

Артема переводять до нової школи і на перший погляд вона не відрізняється від інших. Але згодом виявляється, що недарма в цієї школи найгірші відгуки і звідти так багато дітей пішло… Артем ступає по тротуару. Під ногами уже шелестять жовті і оранжеві листочки. Сонечко не погано так прирікає голову, а він ще й забув взяти кепку. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

над цвинтарем гарно видно зоряне небо. ніч ясна і місячна, а кладовище так далеко від міста, що не чутно нічого окрім тихих перемов дерев і трав.  два хлопці сидят біля порожнього каменя могили і тихо розмовляють одне з одним. каштанова голова лежить на плечі рудоволосого, а той в свою чергу перебирає його волосся.  —…знаєш, чу, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 2

Драко сидів, підперши голову рукою, уважно слухав Герміону. Вони сиділи у вітальні Менора вже не одну годину. Жінка то плакала, то заспокоювалася. Всю розмову Герміона активно жестикулювала, кричала, іноді плакала ( але Драко одразу намагався заспокоїти її). – Так, а ну все, закрили тему. Мерлінова борода, вже одинадцята година ночі! І щось ми з тобою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Оповідь про те, як загинають Слова.

“Тік-так”, годинник пробиває дванадцяту. Дазай хмуриться, переводе втомлений погляд на годинник і зводить брови на переносицю, бо розуміє скільки часу тут протаранив, але все ніяк звести кінцівки власної праці не може, від того і сумно стається. Приречено зітхаючи, підіймає голову і щуриться, дивиться у стеклянні (поки що бездушні) очі скульптурі, намагаючись розгледіти цей Бог знає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Їхнє Натхнення

Вечір Чарлі обіймає Тода. Їх біль майже рівносильна, і вони схожі на двох собак, зализуючих одне одному рани. Сонце самоліквідувалося. Сонце лежить у труні з простреленим черепом. Їхнє Сонце. Тод насилу стримує істерику, час від часу тремтить, і тоді Чарлі притискає його до себе трохи сильніше, ділиться тією невеликою кількістю тепла, що у нього залишилась […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Герміона Грейнджер, сильна, не залежна, успішна жінка, яка побудувала кар’єру зам Міністра Магіі, тепер стоїть перед могилою свого вже колишього чоловіка і плаче. Тринадцятирічна Роза намагається втішити мати, але безуспішно… Та й яке тут може бути втішення: чоловік помер в автокатастрофі, залишивши її одну з дитиною, та й ще всі друзі звинувачують її в його […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

проклята пристань – тавро на душі дитини.

Маленький хлопчик розгублено дивиться на те, як люті мерці пожирають його батьків. Очі скляніють, ноги вросли в землю і розум не може придумати жодного логічного пояснення тому, чому його батьки загинули жертвами звичайних лютих мерців. Мерці – звийчайні селяни, шкіра обтягує скелет, а саму шкіру скривають шматки сорочок або, скоріше, те, що від них залишилось. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

It had to live it’s whole life like that? Trapped?

Вони не бачилися з ним десь рік.   Мабуть, із того самого моменту.   Тео викуповував усі підробки, а потім вони з Хобі відновлювали своє чесне ім’я антикварів. Та ось, одного вечора, коли Тео збирався зачиняти магазин, до нього прийшов Борис. Ну, як «прийшов» — скоріш, ввалився. Вдома нікого не було, Хобі кудись поїхав до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених