Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Гозі

Гозі пихкав і морщився: навколо все було не так. Він понюхав повітря, лизнув дивну землю і голосно розплювався. Повітря смерділо, земля була гіркою. Саме так.   Раніше він був тінню на стіні, купою одягу в темній кімнаті, гілкою, що дряпає вікно, поки маленька дівчинка не придумала ім’я – Гозі. З цього все й почалося. * […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Посмішка 2

ОПИС: Я так і не дізналася, якою була б твоя реакція на поцілунок. Ти б здивувався? Чи розсміявся так само безтурботно, як завжди? __________________________________________________ Як же дивно бачити тебе таким блідим. Шкіра стала майже білою, а лінії обличчя різкішими. Очі заплющені, і я можу спробувати переконати себе, що ти просто спиш. Де твій вогненно-рудий каскад? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Прекрасно

Прекрасно бути закоханим взаємно, мати час аби проводити його разом та шалено цілуватися, що хвилини. Це неймовірна мрія кожного, хто вірить у те, що цей світ створений з цукру та молока без лактози. Чому цукру, а не фруктози? Бо де ви бачили всесвітньо відоме печиво з фруктози? З без лактозного молока теж не бачили, але […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Том 1. Розділ 1

Голова гуде. Дочитавши черговий рядок тексту, очі глянули на іконку з годинником. «Сьома ранку?». Я потягнувся і встав з комп’ютерного крісла, а у голові вже почали будуватися плани на сьогоднішній день. Цієї ночі я від «нічого робити» прочитав в Інтернеті з десяток історій про маніяків – чудова тематика для чергової безсонної ночі. Читання похмурих оповідань […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Записки

Дазай прокинувся від лагідних променів сонця та запаху кави і табаку. Він, вже за звичкою, провів рукою поруч з собою. Постіль була холодною. Він схаменувся, відразу звскочив з ліжка, оглянув кімнату. Нікого. Дазай швидким кроком попрямував на кухню. Пусто. Але щось муляло його око, якась деталь вибивалась зі звичного інтер’єру. Букет лікорисів. Він обережно підійшов […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Повінчані смертю

Туман безбожно покривав засіяну росою землю. Тиша, яка слідувала за ним , куди б він не йшов, навіть соромилася псувати ці хвилини єднання.              Тож… Птахи ледь-ледь переспівувалися між собою , ніби попереджали про щось. Про те, що ходить цими землями, про тих , хто тут залишиться навіки. Хрестами усіяна […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Запах надії

Від могил тягнуло надією. Мені так здавалось. Досить ймовірно, що це був запах нової паскуди, яка як завжди взялась незрозуміло звідки, але хоч одного хіміка, який зміг би підтвердити цю здогадку, поруч вже не було. Поруч не було вже нікого.  Але мені все ж хотілось вірити, що то була надія. Певно, так би і сказала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених