Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Я любив музику, не гітару

Одна гітара на обох На якій я не вмію грати. Ти приносив завжди мені, даби я міг її сховати. Твоя мати говорила:”Візьмися за навчання” А ти мені:”Я неначе забуваю, що таке навчання, коли музика грає у мені” Десь опівночі ти пропав. Проте, зустрілися пізніше. Біля тебе була гітара. Акустична, знищена вщент. Як виявилося, ви чимось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Небезпечний день у безпечному місці

Люк Досі було важко звикнути, що мене ніхто не будив. Раніше це робила мама або хтось інший з її прохання. В комірку, де я спав, навіть сонячне світло не проникало, тож сам я ніколи не знав коли слід прокидатись, а коли лягати. Взагалі я рідко мав удачу стояти біля вікна – мама не дозволяла. На […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Моя маленька Марі

Єва Вчергове окреслюючи стелю своєї кімнати в Стохесі поглядом, я намагалась вхопитись за думку, що свербіла в моїй голові. Вулиця, та вулиця з баром. Що ж повʼязано із нею?  Розуміння влетіло цеглиною мені в голову. Я навіть підірвалась з ліжка, відчуваючи збудження від успіху. Увесь цей час Енні нагадувала мені ту дівчину, що представилась дочкою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дізнайся про мене більше

На порозі кімнати з’явився Мінхо . — Хан те що сказав Лікс права ?—тихо запитав він . Хан сидів та мовчав він навіть не підняв голову сльози капали йому на джинси утворюючи мокрі плями  . Тоді Мінхо вирішив підійти блище до Джисона який все ще непорушно сидів на підвіконні — Джисоні ? — Сказав він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Наша гра

Єва – Давно не бачились, Липо!  Я знала, що одразу як я вкладу свою долоню в його він згребе мене в обійми, ніби ми якісь давні друзі, що нарешті мають змогу зустрітись і погомоніти трохи. Я сподівалась, що він зрадить своїм традиціям, але мої сподівання завжди лишались проігнорованими. І все-таки я потисла його руку, дозволила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

13

Оглядаючись назад, він згадував тільки втому. Не типове сільське дитинство у багатодітній родині, не початок життя у великому місті, навіть не першу дозу і найгірший бед-трип. Він згадував неможливо важкі повіки і ніби свинцем залите тіло. Він згадував, як за інерцією розплющував очі кожного дня і не бачив сенсу вставати з ліжка. Він згадував… і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цигарки зі смаком майбутнього

Єва Опиняючись у Стохесі, першим ділом я попрямувала в банк, щоб виписати декілька чеків на свої тіньові рахунки і отримати нову чекову книжку. Гадки не маю чи знадобляться вони, але зайвими не будуть. Марко я відіслала відпочити та за можливості виспатись, адже у нас буде до біса довга ніч. Інформатори у Поліції спільні, незалежно від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я сумніваюся, що це дуже професійно

Опис: Можливо, ти могла б спробувати виправдати це невеликим актом бунту. Проти своїх батьків, проти всіх очікувань — навіть наперекір власному судженню Сатору про неї саму, тому що вона знає, що він думає. У тей самий час, як не дивно, ти почуваєш себе більш схожою на себе, коли робиш речі, котрі, як ти знаєш, не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Клиновий листочок

На наступний ранок Відкривши очі Мінхо побачив Хана який все ще солодко спав , хлопець вперся головою йому у груди та заховався під ковдру та що тільки потилицю було видно . Він розгубився побачивши таку картину але нічого зробити не міг , Хан був таким милим, його русяве волосся стирчало в різні боки та пахло […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

За воротами Раю

У вагоні метро щільним туманом стояла духота. Вуха заклало від тиску, а свіжого повітря, що порційно вривалося з протягів станцій на кожній зупинці, переповненому людьми вагону не вистачало критично. Фелікс кілька хвилин стояв навшпиньках, притиснутий до заблокованих дверей навпроти головних, що на іншому боці. Він тягнувся вище й намагався вхопити ротом якомога більше кисню, щоби […]FavoriteLoadingДодати до улюблених