Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

ГЛАВА I: Помилочка, з якої все почалося

Опис: Невже вони занадто різні один для одного? Або просто не є спорідненими душами, тому доля не хоче давати їм шансу? Чи, можливо, справа в ненависті одного до іншого (імен не уточнюємо)? Або ж декому варто дати величезний поштовх і в першій же главі змусити раптово переспати зі своїм недодругом-недоворогом, щоб створити секрет третьої кімнати, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Неочевидне

Розмова виходить на новий рівень. Ще б пак, вони сидять тут вже чортзна скільки, намагаючись допити пляшки, що ніяк не хочуть закінчуватись. Дадзаю з самого початку не подобалась компанія, а Чюя задовбався розмовляти з тисячею знайомих, тож Тачіхарі не лишилось іншого вибору, окрім як прослідувати за ними у вільну кімнату. З огляду на те, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

.

Санзу навис над тобою. Жовтувате світло від лампи падало на ліву половину обличчя хлопця. Кінчики його волосся впали тобі на обличчя, приємно лоскочачи. Кінчики твоїх губ піднялись догори, поки ти акуратно прибирала передню прядку Харучійо. І коли він тільки почав фарбувати волосся? — Чого ти либу тягнеш? Ти так і не відповіла на моє запитання, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

.

— Піздець, Ітадорі, слідкуй за своїми руками. Таке відчуття, що ти хотів вбити не прокляття, а мене. — Вибач, я трохи перегнув палицю. Так, коли Ґоджо сенсей казав, що прокляття не дуже сильне він забув сказати “для мене”, до того ж твої вміння і так не були досить сильними. На цей раз тобі потрібно було слідкувати, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Докази

— Чому ти завжди так поспішаєш? — Це те, чого ти просиш. Дадзай ухиляється від розмови, розтягуючи Чюю вже трьома пальцями. Його очі не відриваються від місця, де їх жадібно поглинає вузький прохід. Ритм у нього безжальний, тож Чюя все ж дозволяє собі на мить заплющити очі й трохи розвести ноги, щоб отримати максимальний ефект. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Брудне, паскудне чтиво

  “Everybody play the game of love”                    (c) Freddie Mercury        На годинку була майже 1-а ночі.  В кімнаті з приглушеним теплим світлом, лицем до лиця, сиділи чоловік та жінка. Цілковито оголені, вони не зводили одне від одного очей.      Хижим поглядом вона плавно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хто я?

Частина 1 Хто я? – Давай зупинимось тут ! -Ти впевнений ? Це Богом забуте місце. -Ну ти і бовдур, а нам мабуть потрібно викинути її в цирку! Я намагаюсь розплющити очі, але не можу сфокусувати погляд. Мені ледь вдалося розібрати чиєсь гикання і я верчу головою , щоб зрозуміти де я. Піді мною доски, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 1

 Грубий лофт видавав промислове походження затемненої зали. Більшу її частину займала витягнута сцена, оточена з обох сторін рядами важких ослінів. Флуоресцентна ілюмінація фарбувала стіни помаранчевим, проте сцена була залита розсіяним світлом прожекторів. Перешіптування нечисленних глядачів змішувались з далеким гулом електрогенератору та дзижчанням ламп. Під сценою, на протилежній від стіни стороні, сиділо чотири молоді дівчини. В […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дякувати

Гучний стогін розриває густе повітря. Очі Чюї прикриті, волосся його спадає на голу спину, поки Дадзай легенько притискає його за шию до себе. Так добре Чюя не почувався давно. З Дадзаєм це завжди було шалено та насичено, але рівень свого збудження зараз він не міг порівняти з жодним з тих, які мав. Штори були широко […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цукерки або смерть

Підстава чекала на Чюю на самому початку. Дадзай міцно цілує його, але коротко. Недостатньо. Дадзай ніколи не дає усього одразу. Вони знаходились посеред вітальні, приблизно на місці, де починалася кухня. Вони щойно повернулись додому. Святкування пройшло вдало, їхні друзі півгодини тому прощавалися з ними, сяючи у темряві широчезними вишкірами. Після черги взаємних їдких жартів, вони […]FavoriteLoadingДодати до улюблених