Опис: Невже вони занадто різні один для одного? Або просто не є спорідненими душами, тому доля не хоче давати їм шансу? Чи, можливо, справа в ненависті одного до іншого (імен не уточнюємо)? Або ж декому варто дати величезний поштовх і в першій же главі змусити раптово переспати зі своїм недодругом-недоворогом, щоб створити секрет третьої кімнати, розгадку якого не знає навіть один із головних учасників процесу. Ця розгадка і дасть відповіді на згадані питання, які так тривожать серце головного героя.
P.S.:Цей твір також викладений на Wattpad і AO3. Якщо вам ріжуть очі форми імен якихось персонажів, то я готова їх виправити.
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив і залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася.
Тільки коли хлопець прийшов до тями, він почав згадувати що взагалі сталося і розглядати місце, в яке його занесло. Важко відновлювати спогади, які затьмарило алкоголем, але Стьопа постарався. Якщо йому пам’ять не зраджує, він пішов за Антоном, який зайшов усередину і ніби потрапив до нього в кімнату. Далі у них стався статевий акт і вони заснули в обіймах один одного.
Добре, це з’ясували. Тепер питання: яким, нафіг, чином він прокинувся у вітальні на дивані? Можна, звичайно, припустити, що Стьопа сам пішов чи Антон вигнав його, але нічого подібного йому не запам’яталося.
Він згадав ще одну деталь — це сталося в третій кімнаті і в темряві Стьопа не роздивився його обличчя.
І саме тоді, коли хлопець подумав про це, з дверей навпроти третьої з’явився Антон. А за ним Ксюша. І в хату вчора ввечері Тоша заходив, тримаючись за руку з нею. І це означало ось що — Стьопа мало того, що переплутав кімнати, він ще й не знає з ким, блять, переспав!
Заплуталися? Гаразд. Краще почати все з самого початку.
***
Липнева неділя для Феді не мала б бути якоюсь особливою і цікавою, тому що з планів на найближчий час перед початком курсу в нього нічого не було. Усе, чим він займався зараз — переглядав відео на Ютубі, які періодично змінювались.
З дверей донісся стукіт, на що Федя вигукнув «Заходь», не дуже цікавлячись хто це. У кімнату зайшов хлопець один в один як він, але який мав ім’я Антон, — його брат. Той тримав у руці телефон. До речі, до цього було чутно, як він розмовляє з кимось.
— У тебе є якісь плани на найближчий час? —запитав той, що увійшов.
— Якби вони були, ти б про це дізнався.
— Слухай, пам’ятаєш про дачу Жори, — їхнього друга, — в сусідній області? Він хоче нас на п’ять днів туди звозити. Тебе, ясне діло, теж запросили. Їдеш?
— Гаразд. Коли?
— У вівторок. Раджу взяти лише найнеобхідніше, там все і так є.
Антон вийшов із кімнати, а Федя почав збирати речі. З братами він завжди був у досить близьких взаєминах, як мінімум тому, що вони з Антоном близнюки і завжди були разом, та й із Сергієм, їхнім старшим братом, вони теж дружать. Тому й коло друзів те саме, нехай і не завжди трапляються люди, які Феді подобаються. Для нього це стало вже настільки звичним, що він навіть не намагається знайти когось окремо, адже йому так набагато комфортніше.
У вівторок вдень троє хлопців уже стояли біля під’їзду, коли до них під’їхала середня за розміром машина, розрахована на вісім осіб. Брати завантажили свої речі, а потім теж залізли. За кермом сидів організатор тусовки та власник дачі – Жора. За переднє сидіння сів Сергій, бо тулитися з рештою йому не захотілося. На другий ряд Антон підсів до Ксюши та Лариси, а Федя сів на третій до Віри та Міли.
— А нас хіба не дев’ятеро має бути? — спитав Федя, пам’ятаючи інфу, що отримав раніше.
— Все правильно. Зараз ще одного заберемо. — відповів йому Жора. — Якось втулитеся там, не розчавитесь.
— А кого забираємо?
— Скоро побачиш.
У Феді було декілька варіантів, тому що це не вся їхня компанія, але він все-таки вирішив дочекатися і не розпитувати. Варто було їм доїхати до чийогось під’їзду, як у машину зайшов той самий дев’ятий запрошений.
Справа в тому, що у Феді є одногрупник, з яким вони навчаються всього один курс, однак одного разу він так добре розбазарився з Жорою, що вони вирішили додати його до компанії, навіть не зважаючи на те, що сам Федя з ним не дуже ладнає. Ситуацію рятує той факт, що вони не бажають придушити один одного, просто відрізняються характерами і це стає причиною їхніх сварок.
— Сідай на задній ряд, там все одно одні дрищі сидять, тобі місце теж знайдеться. — сказав Жора новоприбулому Стьопі — власне одногрупнику Феді.
— Нічого ми не дрищі! — заперечила Міла, поки Віра та Федя підсувалися до неї, щоб звільнити місце.
— Ще й які. — хитро посміхнувся Стьопа, намагаючись вмоститися на одне крісло разом із Федею.
І все б нічого, але спробуйте вгадати з одного разу хто головний герой вологих фантазій Феді? Він сам у ахері як так вийшло.
Ось тільки перша причина, з якої йому здається, що у них нічого не вийде — ці двоє ніби з різних світів, яким тільки диво допоможе знайти щось спільне і завести хоч якісь стосунки, тому все, що залишається, здатись і терпіти.
— У твоєму випадку це доволі іронічно чути. — відповів Стьопі той, з ким вони ділять крісло. — Можу побитися об заклад, у тебе там реберця видно.
Стьопа це гарненький хлопець, з ластовинням на обличчі і смаглявою шкірою, з русявими кучерями. Щоки, кирпатий ніс і великі карі очі створюють безневинний образ, який не поєднується з характером. Одяг найчастіше яскравий і теплих кольорів, якраз йому під характер.
Федя йому протилежність — бліда шкіра, чорне волосся з білим меліруванням і завжди з охайною зачіскою, прямий ніс і виразні вилиці, ямкуваті сірі очі. Одяг носить найчастіше нейтральних кольорів. По мускулатурі вони не сильно відрізняються — обидва худенькі, на зріст метр сімдесят із копійками.
Доїхали хлопці спокійно та без пригод. На всю дорогу витратили години чотири — інша область як-не-як. Приїхали вони туди, коли надворі почало темніти.
Дача виглядає пристойно — великий одноповерховий будинок, є сад та бесідка, де можна спокійно відпочити, і невеликий ставок із фонтанчиком. Загалом, дорого-багато.
Вийшовши з машини, всі одразу ж покрокували всередину. Кімнати будинку виглядали так само круто — шпалери в пастельних тонах, дорогі меблі та прикраси. Тобто те, що описувати нудно та нецікаво. Всі зібрались у вітальні і розмістилися на дивані навколо журнального столика, де Жора поклав коробку з ключами, на яких були написані цифри.
— Оскільки вислуховувати ваші срачі через те, хто де спати буде я не хочу і не буду, то зараз ви всі, не замислюючись, візьмете ключики з номерами від кімнат. Номери написані на кожних дверях. Усього кімнат п’ять, а нас дев’ять, тому всі спатимуть із кимось удвох, а один залишиться. Цим одним буду я, а ви вже самі вирішуйте, хто з ким.
На диво, спочатку ніхто не став сперечатися, а погодилися з правилами, проте срач усе-таки почався. Ніхто не міг визначитися, хто з ким спить, але ситуацію вирішив Стьопа зі своєю оригінальною ідеєю:
— Давайте ми краще підемо готуватися до п’янки, а потім, хто де заснув, той там і спить? М?
— А якщо хтось засне в кущах? — запитав організатор поїздки.
— Отже, спатиме в кущах.
— Тоді гаразд. Тебе це правило теж стосуватиметься.
Усі потихеньку почали готуватися. Комусь доручили сходити до алкомаркету, комусь за продуктами, а хтось почав налаштовувати на вулиці техніку. Тим часом Стьопа успішно бив байдики, сидячи біля фонтанчика і спостерігаючи, як близнюки намагаються підключити колонку. Від такої праці, акуратно зачесане волосся Феді розкуйовдилося, і в результаті для Стьопи він став ще більше схожим на Тошу, який за своїм зовнішнім виглядом не дуже стежить, а від погляду на зачіску взагалі плакати хочеться. Пофарбувати б Антону волосся, зробити зачіску, нормально одягнути і не відрізниш від братика.
— Ти чому сидиш тут? Допоміг би краще. — сказав Тоша, який підійшов, щоб узяти комп’ютер, що лежав біля Стьопи.
— Тобто? Я взагалі-то важливою справою займаюся — ноут стережу. — невинно посміхнувся той.
— А, ну раз ти так зайнятий, то добре, не заважатиму тобі працювати. — кинув саркастичну відповідь його співрозмовник і сів поруч, щоби знайти щось на комп’ютері. Федя тим часом продовжив перебирати кабелі, спостерігаючи періодично за тими двома.
— Слухай, Тошо, а перш ніж Федя пофарбувався, вас часто плутали? У вас навіть голоси ідентичні. Якби не стиль одягу, я б вас плутав постійно.
— Ну, не знаю. Я в школі бешкетував завжди, а Федя слухався, тож відштовхувалися від цього. Ну, тільки якщо колись у хованки в дитинстві грали і в темряві нас дійсно було запросто сплутати. А родина та знайомі дуже рідко.
— Головне, щоб чиясь дівчина вас не поплутала. — голосно засміявся Стьопа, подавившись від сміху.
Але тільки Федя, який випадково задивився на нього, помітив, що той ні на мить не відвів погляду від свого співрозмовника. Невзаємна закоханість — така собі річ, наврядчи це потрібно пояснювати. Варто було Стьопі, побачивши Антона, кілька разів по-особливому посміхнутися, інакше поворухнутися і Федя все зрозумів без пояснень. І для нього це друга причина, через яку вони не будуть разом.
***
Темніє. Музика б’є у вуха так, що дивно, як люди з будинків поблизу не викликали поліцію. Компанію молодих людей уже нічого не турбує, адже вони в себе залили щось набагато міцніше, ніж вино. П’яні тільця рухалися під мелодію, іноді наспівуючи її собі під ніс, а часом і на всю горлянку, деяких ноги вже не тримали і вони вважали за краще приземлитися і насолоджуватися вечером сидячи.
Федя, зважаючи на свою одержимість здоровим способом життя, був єдиною тверезою людиною тут. Він спостерігав за друзями, що танцюють, самотньо попиваючи колу за столом, іноді вслухаючись у розмови Сергія і Жори за ним.
Його самотність порушило гучне «бах» об протилежний край столу та заливистий сміх, чиїм власником виявився Стьопа. П’яненький, він не зміг нормально спертися об стіл і носом стукнувся прямо об його край. Продовжуючи сміятися, юний алкоголік абияк піднявся назад і потягнувся за пляшкою коньяку на столі.
— Може на сьогодні все? — спробував зупинити його Федя. — Тобі ж капець уранці буде. Якщо тебе алкоголь зазвичай ледве бере, то мені страшно уявити скільки ти випив.
— Від’їбися. — відрізав Стьопа і почав наливати напій у склянку.
— Ну гаразд тобі на мої слова похуй, то про себе подумай. Ти ж у ту нещасну склянку вже ледве попадаєш.
— Слухай, Федюшо, може тобі теж налити, щоб ти розслабився і перестав нудіти?
— Для мене щось міцніше за квас це смерть, дякую.
У відповідь на це його співрозмовник єхидно посміхнувся. Федя точно не знав, що він зібрався робити, але зазвичай таке обличчя не супроводжувалося нічим хорошим, тому той уже думав заперечити, але не встиг цього зробити. Стьопа сів йому на коліна і взяв його за підборіддя, чим застав зненацька. Тіло аж скам’яніло.
Стьопа приклав склянку до Фединих губ і залив коньяк прямо йому в рот, супроводжуючи фразою: «Всього один ковточок». Все це сталося настільки швидко, що Федя не встиг зреагувати і дозволив влити в себе набагато більше, ніж половину, тільки тоді він прийшов до тями і точно не був цьому радий:
— Стьопо, трясця! — невдоволено вигукнув він, поки сам Стьопа підвівся з його колін і почав голосно сміятися.
— Блять, я от дивлюся на тебе, мені вже нудно на душі стає. Тільки й робиш, що лаєшся. Ти хоч удар мене, а то все життя проживеш, по-справжньому не повеселившись.
Федя спостерігав, як Стьопа з нього глузує. Нехай йому й хотілося зігнати свою злобу, але бити він його точно не збирався. І не лише тому, що не хотів іти на поводі в нього.
Користуючись його неуважністю, Федя підняв його на плече і поніс, вислуховуючи шоковані промови і прохання відпустити. І він відпустив. Точніше, пульнув у фонтан, від чого бризки потрапили і на нього самого, а галас привернув компанію, яку ця сцена розвеселила. Сам Федя лише хіхікнув і попрямував до коробки з ключами від кімнат, а далі зайшов до хати.
Уже всередині він почав розглядати цей ключ. На папірці у пластиковому дармовисі хлопець розгледів напис «3». Кімнати були пронумеровані максимально ідіотським, як здалося йому, чином. Бідолашний Федя вже думав у вітальні лягти спати, аби не розбиратися з цими правилами від якогось придурка, але врешті-решт ціль була знайдена.
Федя ледве вставив ключ і прокрутив його, а потім відчинив двері. Кімната була маленького розміру, по центру вікно, з боків від якого два ліжка, між ними тумбочка з настільною лампою, а на протилежній стороні стоїть шафа. У кімнаті була непроглядна темрява — навіть місяць чи світло вуличних ліхтарів її не освітлювали. Ось тільки хлопцеві на це було до лампочки, бо щойно він опинився тут, впав на одне з ліжок, додумавшись лише зняти взуття, й одразу заснув.
А Стьопі тим часом весело. Стьопа деякий час побовтався у фонтані і зараз повністю мокрий тусив з усіма. З компанії знову пішли двоє людей — одним із них був Антон. І що ж захотілося зробити його тупій, п’яній та закоханій голівоньці? Правильно, піти за ним. Жора не побачив, що його друг іде, тому й ключа не дав, та й Стьопі не до цієї річі якось було. Він ледве зміг роздивитися як якась людська постать заходить до кімнати, але вирішив все ж таки піти, не замислюючись, що зможе помилитися.
А він помилився. Обрав сусідні двері, які завдяки щасливому збігу обставин виявилися не замкненими, і потрапив у кімнату до Феді, що спав. Бідолашний аж смикнувся, коли почув дверний хлопок і спочатку навіть не зрозумів, хто до нього вдерся.
Алкоголь ще не вийшов повністю з крові. Федя підійшов до того, що вломився, щоб, залежно від ситуації, прописати чапалах за порушення сну, але той підійшов до нього і кинувся в обійми. Федя послужив опорою для п’янющого Стьопи, який носом вткнувся йому в плече.
— Нумо проведемо цю нічку разом? — пробурмотів Стьопа, піднявши обличчя до хазяїна кімнати. Потім його долоня торкнулася обличчя. — Темно тут. Шкода, що я твого личка прекрасного не бачу.
Федя не зміг стримати себе від спокуси й обережно взяти його обличчя.
— Тошо.. — хотів щось пробурмотіти Стьопа, але великий палець одразу ж прикрив його губи. Тільки не тут. Ім’я його брата, якому дісталася чужа мрія, нізащо не прозвучить у цій кімнаті.
Хлопець чудово розумів, що на цьому місці має бути не він і не йому призначалися слова. І якби він був тверезим, без роздумів узяв би свого друга і поклав би його на ліжко, можливо навіть укутав би в ковдру. Але коли ти ледь розумієш, що відбувається, а на тебе вішається людина, на яку в тебе встає щоразу, щойно її бачиш, таке поняття, як «совість» тобі перестає бути відомим і все, що ти робиш, — слідуєш своїм примхам.
Федя прибрав руку з повних губ і підняв укрите ластовинням обличчя ближче до свого. Від легкої посмішки прокинулися метелики. Губи, від яких віяло перегаром, злилися воєдино і з цього моменту про порядного й відповідального Федю можна забути.
Він узяв тіло і поклав його на ліжко, а потім знову притулився губами до чужих. Обидва топили один одного в поцілунку. Федя відлип від обличчя і поцілунок уже опинився під вушком на шкірі. Наступний поцілунок з’явився трохи нижче — на сонній артерії, через яку можна виразно відчути шалений пульс. Дуже шкода, що в темряві не можна розгледіти блискучий слід від слини. Далі Федя поцілував трохи нижче кадика. «Ще..», — тихо простогнав Стьопа, і цей звук відгукнувся напругою в штанах.
Поцілунок був залишений між ключицями й ось тут з’явилася перешкода — комір. А зараз всі перешкоди дуже зайві і опиняються на підлозі, що й трапилося з футболкою. Феді постав вигляд прекрасного торса Стьопи. «…Можу побитися об заклад, у тебе там реберця видно…», — реберця дійсно видно і автор цієї репліки щойно переконався в цьому на особистому досвіді. Вони виявилися навіть прекраснішими, ніж той міг собі уявити в його найдокладніших і вульгарних мріях. І ці ребра потрапили під полон Фединих поцілунків.
Впалий живіт здіймався під діями, що коїлися трохи вище, поки з легень через рот шумно і швидко виходило повітря. Стьопа ще раз простогнав і знову викликав реакцію у свого партнера в тому самому місці. Потім отримав ще порцію поцілунків, але вже ті, що спускаються до пупка.
Те, про що Федя так довго мріяв. Те, що він довго програвав у себе в голові і від чого тихо стогнав у подушку, поки рука наповнювалася його спермою. Хлопець думав, що йому не судилося потрапити в цю ситуацію, але варто йому було опинитися вісімнадцять років тому в одній яйцеклітині зі своїм братом і народитися схожим з ним як дві краплі води, а після одного вечора сильно напитися, позбутися всієї скромності і чесності, виявитись у правильному місці у правильний час, як мрії перетворилися на реальність. Стьопа під ним голий, просить його продовжувати. Хочеться зупинити цей момент і пробути в ньому якнайдовше, а може й цілу вічність.
Руки Стьопи самі полізли до чужої футболки й почали активно тягнути її вгору. Федя чинити опір не став, навпаки — допоміг позбутися ганчірки, що сковувала його, після чого ця річ склала компанію іншій футболці. До них приєдналися і шорти Стьопи. Тепер той залишився в одних трусах, через які випирав член, що вже був готовий. Федя зволікати не став. Відразу ж позбувся і їх.
Помилуватися потаємним місцем своєї симпатії Феді не вдалося — ця симпатія відразу ж потяглася і до його штанів теж, вимогливо стягуючи останній одяг. Дуже крихітним залишкам адекватного розуму навіть стало якось незручно, що хтось інший ось так, без підготовки, бачив його в чому мати народила. Але потім Федя знову повернув свій погляд на голого Стьопу, з піднятими до верху симпатичними колінцями, й навіть ті залишки розуму пішли куди подалі.
Федя перевернув Стьопу на живіт, і той одразу ж підвівся на лікті та коліна, прогинаючи спинку і чекаючи дій над його тілом, вихваляючись блискучим камінчиком від пробки. «А ти ж людям в очі дивився, поки всередині тебе було це», — подумав Федя, але озвучити думку не наважився, замість цього хіхікнув і витяг перешкоду до насолоди.
— У кишені є дещо. — прошепотів Стьопа.
Його партнер не став ставити зайвих запитань і одразу почав перебирати шорти. З кишені він витяг шелестливу упаковку презервативів і, не думаючи, натягнув його. Про нормальне змащення і не йшлося, адже яка, блін, різниця, якщо обом взагалі не до цього? Про наслідки подумають, коли протверезіють, а зараз можна і плюнути, у прямому значенні цього слова.
Коли твердий член заповнив порожнечу в Стьопі і вперше пройшовся туди-назад по простаті, той не зміг стримати стогін і відразу вчепився в подушку. Феді захотілося знову повторити — ну ось він і повторив. Та сама реакція. Гарячі стінки охоплювали його чутливий орган і засмоктували в себе.
Федя навис над Стьопою, змушуючи тим самим зблизитися їх ще більше, і продовжив. Думок не було, хлопці йшли на поводі у своїх тілесних бажань, повністю віддаючи відповідальність за свої дії їм. Тремтячі стогони Стьопи розліталися по кімнаті в ритм поштовхів всередині нього, а Федя хотів чути їх ще частіше і діяв відповідно, шумно видихаючи на густі кучері під його обличчям.
Чужа рука обхопила член Стьопи, від чого хлопець ще сильніше прогнувся. Ліжко під ними рипіло із шаленою швидкістю, але вони цього не чули — для них існували тільки звуки один одного. «Ще… трошки…», — простогнав хлопець знизу. Федя теж відчував напруження знизу і розумів, що скоро теж все.
Він різко вчепився в тканину простирадла і почав відверто довбитися всередину, ніби намагаючись залізти повністю, супроводжуючи це все зітханнями, що виходили самі по собі. Презерватив почав пришвидшено наповнюватися.
П’ять секунд повного екстазу промайнули і Федя вийшов, але як би важко йому не було, він продовжив рухати рукою по чужому члену, терпляче очікуючи, коли Стьопа закінчить, і спостерігав, як той буквально притиснув подушку до спинки ліжка і теж готується.
Декілька крапель мало не потрапили на простирадло, але домінуючий швидко зреагував і підставив руку. Кінець.
Обидва стомлено плюхнулися на ліжко і намагалися віддихатися від такого швидкого оргазму. Стьопа взяв із коробки, яка, виявляється, лежала на тумбочці з самого початку, серветку і витер руку Феді від своєї сперми, а потім зняв з нього презерватив і загорнув у цю серветку. Уся ця штука виявилася нахабно кинута на підлогу, а сам Стьопа притулився до Феді, все ще наївно вважаючи, що це Антон, і заснув буквально за хвилину. Другий же деякий час помилувався сопінням свого предмета симпатії, а потім і сам не помітив як теж заснув.
Для Феді ранок почався о п’ятій годині. Він у паніці підірвався з ліжка і швидко вибіг з кімнати, розуміючи, що якщо не зустрінеться з білим другом якнайшвидше, то ризикує вчорашньою вечерею, якій хочеться вийти не тим шляхом, забруднити всі килими. П’ять хвилин у туалеті здалися йому вічністю, але хлопець все-таки повернувся до своєї кімнати.
Федя бачить Стьопу, що мирно хропить на ліжку в його кімнаті. Бачить розкидані по підлозі речі. Розуміє, що весь цей час бігав удома абсолютно голий. У голові проскакують флешбеки минулої ночі.
«Придурок блять. Як я йому в очі дивитимусь?», — подібні фрази промайнули в голові у палаючого від почуття провини Феді.
Через кілька хвилин агресії на себе, хлопець все ж таки вирішив почати щось робити. Насамперед він одягнувся, потім обережно натягнув труси та футболку на Стьопу. Максимально дбайливо, намагаючись навіть не дихати, він підняв спляче тіло і якнайшвидше доніс його до дивану вітальні. Спочатку Федя вирішив тільки скласти шорти і покласти їх поряд на журнальний столик, але потім приніс з іншого ліжка в себе в кімнаті подушку і дбайливо поклав Стьопі під голову, а потім ще й накрив ковдрою. Далі поклав водичку та пігулку від голови біля шорт.
Вже в ліжку Федя зрозумів, що було простіше перекласти його на сусіднє ліжко, а на ранок разом перевести цю ситуацію в жарт, але він вирішив не чіпати його зайвий раз і наївно сподіватися, що той напився настільки, що на ранок не згадає нічого.
***
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив, як африканська дитина, й залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася.
Тільки коли хлопець прийшов до тями, він почав згадувати що взагалі сталося і розглядати місце, в яке його занесло. Важко відновлювати спогади, які затьмарило алкоголем, але Стьопа постарався. Якщо йому пам’ять не зраджує, він пішов за Антоном, який зайшов усередину і ніби потрапив до нього в кімнату. Далі у них стався статевий акт і вони заснули в обіймах один одного.
Добре, це з’ясували. Тепер питання: яким, нафіг, чином він прокинувся у вітальні на дивані? Можна, звичайно, припустити, що Стьопа сам пішов чи Антон вигнав його, але нічого подібного йому не запам’яталося.
Стьопа вирішив розібратися з цим питанням трохи пізніше, коли приведе себе до ладу. З ванни він повернувся, коли у вітальні зібралася вся компанія, окрім, як на зло, Тоші. Федя в цей час уже роздавав пляшки з мінералкою та пігулки, мабуть, від голови. Але Стьопа не звернув на нього уваги.
Він згадав ще одну деталь — це сталося в третій кімнаті і в темряві Стьопа не роздивився його обличчя.
І саме тоді, коли хлопець подумав про це, з дверей навпроти третьої з’явився Антон. А за ним Ксюша. І в хату вчора ввечері Тоша заходив, тримаючись за руку з нею. І це означало ось що — Стьопа мало того, що переплутав кімнати, він ще й не знає з ким, блять, переспав!
Ось так помилочка, трясця вашій матері.
Додати до улюблених