Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Частина 5

З дня, коли ми зібралися компанією, щоб випити, пройшла довга неділя. Увесь цей час витрачався на поїздки, де проходили бої, незначні операції (деякі з них закінчувалися трагічно) та зміни в лазареті. А ще, на сором, що супроводжував мене, щоб нагадати, яке шоу я тоді влаштувала. Ніхто з друзів не обговорював це зі мною. Напевно, вважали, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 4

Тепле травневе повітря обдувало обличчя по дорозі до Орбії. Ми повернулися, коли проблиски жовтогарячих промінців сховалися за горизонтом. Дрібні рани трохи пекли, але в цілому я почувався добре. Кіралія міцно стискала мою руку. – Все гаразд, – пошепки сказав я, але хватку вона не послабила. Усмішка з’явилася на моєму обличчі та майже одразу погасла. Ворота […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 3

Це був холодний жовтневий світанок. Вітер колихав моє скуйовджене волосся. Віз, у якому ми їхали був забитий настільки, що я боялася зайвий раз вдихнути. «На нас напали» – ці слова досі відлунювалися в голові. Усвідомити те, що сталося в Ліарі ніяк не вдавалося. В пам’яті лишилися лише крики, звуки пострілів, запах запеченої крові… Але повноцінна […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 2

Суцільна темрява. Липкий страх і холод, що огортає моє тіло. Я знову тут. В цій клятій кімнаті. Вкотре я мушу пережити цей кошмар, що схожий на поховання живцем. Наче Святі посилають мені ці спогади у снах, щоб показати усю мою безпомічність та слабкість. Але ж Святі не здатні на таку підлість… Хриплий сміх і ледь […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1

Я стою посеред кімнати, що зводить мене з розуму. Ніжно блакитні – майже білі – шпалери нагадують мені лазарет, в якому мені доводиться проводити майже увесь свій час. Двоповерхові ліжка мають при собі по дві маленькі тумбочки, в яких зберігається форма для будь-якої пори року, білизна та інші потрібні речі. З неї я витягла чистий […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Оповідь про те, як загинають Слова.

“Тік-так”, годинник пробиває дванадцяту. Дазай хмуриться, переводе втомлений погляд на годинник і зводить брови на переносицю, бо розуміє скільки часу тут протаранив, але все ніяк звести кінцівки власної праці не може, від того і сумно стається. Приречено зітхаючи, підіймає голову і щуриться, дивиться у стеклянні (поки що бездушні) очі скульптурі, намагаючись розгледіти цей Бог знає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

З чого починається життя? Вірно, з народження. Народившись, ми не пам’ятаємо того, що побачили вперше. Проте я впевнено можу сказати, що вперше побачила білу завісу. Білий колір найчастіше асоціюється із чимось хорошим, легким і невинним. Будучи дитиною, я думала, що саме ці прикметники будуть супроводжувати мене протягом життя. Але усе склалося інакше. Друга половина мого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ім’я

Її ім’я їй зовсім не личило. Її матуся – тонка натура, перечитала романів що їх пишуть невдахи та переслухала навіжених лісничих, які переконали бідолаху в тому що ім’я – не просто набір букв і звуків, абсолютно випадковий, пращурами застосований лише для того, аби відрізнити брата від брата. Ні, її ім’я їй зовсім не личило. Адже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 1 Знайомтесь з героєм

Глава 1 Знайомтесь з героєм   Резюме для стажування в сертифікованого чаклуна розуму: 1. Повне ім’я та прізвище – Селестус, син дому Таро 2. Бажана посада – Та, на якій я зможу не напружуючись возитися з паперами й спостерігати за роботою магів, попиваючи каву. 3. Контактна інформація – Поштовий ящик номер 7, студентського гуртожитку номер […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава Перша

Глава перша – Міс Хайлотта, час прокидатись, – тихо промовила гувернантка, над дитиною. З-під простирадла висунулась руда маківка: – Ще дві хвилинки, будь-ласка… – Якщо не почнете збиратись прямо зараз, то змусите чекати своїх братів. Нехотя, дівчинка сповзла з теплої постілі і попрямувала до ванної кімнати, після покоївки допомогли обрати і вдягнути новеньку рожеву суконьку […]FavoriteLoadingДодати до улюблених