Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Що за…

— Знову ці кляті пари… — розплющивши очі, зі звичним роздратуванням гаркнув Руденко, допоки ще міг полежати в ліжку. Сівши, хлопець перевів погляд з-під ніг на стіну із фотографіями ворогів, і зупинивши погляд на Чупарському сказав: —Чого пялиш? Бісиш… — він встав та пішов у ванну із новими ідеями як надокучати своєму ворогу цілий день. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ніколи не я

Прокинувшись рано вранці Орігамі зрозумів що брата знову немає вдома. Його це дратувало, бо кому ж сподобається що його брат спить з ворогом усіх богів? Нікому. Ось і Орігамі це не подобається. Бог сонця пішов на кухню, і на столі вже була тарілка з макаронами, що їх приготував Кеннеді. Орігамі швидко поснідав, вмився і перевдягся […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ІІ

Тим часом у резервації відбулася ціла купа змін. Тепер, тут було людей більше, ніж за її межами. Усі три країни, навколо резервації, зробили її нейтральною територією. Тепер, окрім старих перевертнів, що залишилися, можна було зустріти і людей. Багато людей. Також, іноді, з’являлися і жінки із третьої, закритої країни. Їх народ був відчуженим і прихованим від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Поява добра і зла

Була темрява, вічна і безкрайня, що існувала всюди і ніде. Так було з початку віків і мало буди надалі, доки не прийшло світло. Світло відтіснили темряву, взяло її собі за рівну і почало існувати в мирі з нею. Темрява ж не знала, як жити з світлом. Пройшла численна кількість часу, допоки світло і темрява вчились […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

частина 1

Теперішній час. Стук у двері. -Хто там? Я ж просив не турбувати мене. Закрий двері з тієї сторони. Відкривши двері, на горизонті зв*явився високий силут чоловіка, що відбивався у дзеркалі, яке стояло у кабінеті. -Так значить зустрічаємо давніх друзів, – промовив Гук, спершись на вхідні двері. -Не вірю своїм очам, Чон? -Власною персоною,- заходячи у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1: Життя крізь бурю

Поміж загублених у розпачі та болі війни днів, деколи, якщо зосередитися на промінцях сонця, що пробиваються крізь дерева, здавалося, що світ перебуває в суцільній гармонії. Легкий вітерець пестить обличчя, в повітрі стоїть запах закінчення весни. Можливо ми просто звикли до того, що між життям та смертю не існує чіткого кордону та навчилися бачити красу поміж […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Нічні прогулянки

| Фоггі та Метью вже якийсь час зустрічалися.Чи так здавалося лише Нельсону?   — Ну ми ж спимо разом.Вже якийсь час? — Його брови напружено звелися. — Але він ніколи не залишається на ніч.й до себе не запрошує.Чому? — Годі думати про це під час роботи.Зберися!! Його роздуми перервала Карен — Ну що там? — […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

Доброго дня, друзі. Це мій перший фанфік, тому я прошу на засуджувати мене. Прийміть до відома, що я ще не зовсім розібралася що означають різні рейтинги і види відносин, тому прошу підказати в коментарях. Звіть мене просто Ві. “Останні Боги” це один з моїх проектів, не перший вигаданий, але перший написаний. Розпочнемо знайомство з персонажами. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Моя маленька Марі

Єва Вчергове окреслюючи стелю своєї кімнати в Стохесі поглядом, я намагалась вхопитись за думку, що свербіла в моїй голові. Вулиця, та вулиця з баром. Що ж повʼязано із нею?  Розуміння влетіло цеглиною мені в голову. Я навіть підірвалась з ліжка, відчуваючи збудження від успіху. Увесь цей час Енні нагадувала мені ту дівчину, що представилась дочкою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Я дивлюся на двері аудиторії Академії і нервово перебираю локон світлого волосся між пальців. Сьогодні тут особливо тихо і похмуро. Студенти, професори й асистенти, які зазвичай сновигають туди-сюди, в одну мить зникли, немов у цьому місці їх ніколи й не було. Я озираюся на порожні коридори й шумно видихаю. Хвилювання накочує хвилею нудоти й головного […]FavoriteLoadingДодати до улюблених