Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Поява добра і зла

Була темрява, вічна і безкрайня, що існувала всюди і ніде. Так було з початку віків і мало буди надалі, доки не прийшло світло. Світло відтіснили темряву, взяло її собі за рівну і почало існувати в мирі з нею. Темрява ж не знала, як жити з світлом. Пройшла численна кількість часу, допоки світло і темрява вчились […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Задоволення за задоволенням

Він увійшов до кінця, одразу без заминки. Шень відчував кожну вену, яка виступала. Він міг би по відчуттях описати член Бінхе, який був в середині нього. Якби захотів міг би й намалювати, але все ж стид він повністю ще не втратив. Бін хе почав помалу рухатися, видно було що він сам стримується, але бажання довести […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Я дивлюся на двері аудиторії Академії і нервово перебираю локон світлого волосся між пальців. Сьогодні тут особливо тихо і похмуро. Студенти, професори й асистенти, які зазвичай сновигають туди-сюди, в одну мить зникли, немов у цьому місці їх ніколи й не було. Я озираюся на порожні коридори й шумно видихаю. Хвилювання накочує хвилею нудоти й головного […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Подаруй мені тепло

Спочатку Цінхуа відчув обпікаючий холод, вдихнути, здавалося, неможливо. А при спробі все зсередини роз’їдало безжальним морозом, одяг став як кайдани, що не дає поворухнутися. Зараз мороз замінила приємна прохолодна свіжість. “Щоб остаточно прийти до тями потрібно розігнати ці” це швидше звичка ніж рішення. Інакше він би не зміг жити по 3-4 години на добу. Насамперед, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щось буває, піде не так

Трапилося це все опівдні, робити справ було безліч, обов’язків не навперейми у Шан Цінхуа. Ну взагалі то, нічого незвичного, зайнят був він завжди вкрай важливими і невідкладними задачами. А конкретно зараз він на величезній швидкості летів на мечі за своїми недолугими адептами, котрі знову не змогли виповнити просту роботу. Середина дня, на небі пара хмаринок […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І здійнявся вогонь..

Повні легені води обпікають груди, дихати важко, не видно дна… Спалах… І ось знову і знову блиск леза прорізає груди наскрізь і цей сміх.. Момент облегшення, вона просинається. Пахне димом.. – «Вогонь?!» – дівчина різко підривається. Будинок у вогні.. Дерев’яні сходи та рами дверей вже пожирає вогонь. -Мамо!! Тату!!-відповіді нема.. -Брате!!- Кіра вилетіла з кімнати, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дізнайся про мене більше

На порозі кімнати з’явився Мінхо . — Хан те що сказав Лікс права ?—тихо запитав він . Хан сидів та мовчав він навіть не підняв голову сльози капали йому на джинси утворюючи мокрі плями  . Тоді Мінхо вирішив підійти блище до Джисона який все ще непорушно сидів на підвіконні — Джисоні ? — Сказав він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ перший і єдиний

The place I want to be Is somewhere in your heart © The 1975, Oh Caroline1 Сяо Чжань дуже любив середи. Зовсім не тому, що вони знаменували середину робочого тижня та наближали бажані вихідні. А тому, що кожну середу Сяо Чжань після роботи їхав додому зі швидкістю, що перевищувала розумну, аби якнайшвидше привести себе до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В який день все пішло шкереберть? В який день Муртшейко та Петрович стали тими, ким вони є? І чому Дружба між ними перетворилась у ненависть?

– То як саме ви познайомились із ним? – блондин із цікавістю глипнув на свого батька, явно в очікувані, але продовжив скигливо протягувати слова, коли не отримав відповіді, – Чесно, я не розумію, тату. Чому ти маєш прикривати його вічні пʼянки? Мурштейко і сам не знав за яких причин всього всесвіту та імовірностей він прикриває […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

After 1

Було жарко і дуже голосно. Можливо, навіть занадто голосно. Море гарчих спітнілих тіл навкруги чавило грандіозністю та некерованістю. Музика лупила в вуха, світло кольоровими струменями розрізало затуманений клуб. Женя глибоко вдихнув через ніс. Хотілось випити ще. Алкоголь уже і так паморочив голову, але ще недостатньо аби мозок не пручався і не підсовував все ще адекватні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених