Жанр: Детектив

– Готово! – радісно повідомляю, коли закінчую тягати дрова та інші горючі матеріали під гуртожиток. – Де там проблема із сірниками? Коля виступає вперед з каністрою бензину в руках. Він повільно підходить до центрального входу і починає виливати бензин на все, що складене навколо дверей та вікон. – Давно хотів це зробити, – каже він, […]Додати до улюблених

Приходжу до тями у старому-доброму гуртожитку, прив’язана до штуки, яка здалеку схожа на операційний стіл. Звісно, там немає ременів, якими зв’язують руки та ноги, але схожість очевидна. – Дивіться, хто у нас прокинувся. Мені потрібно повідомити про таку подію нашого любого директора, який, до речі, буде невимовно радий побачити тебе до розчленування. Раніше я працювала […]Додати до улюблених

Варто було здивуватися, коли я бачу у квартирі розгардіяш, але не роблю цього, бо знаю, що до мене у гості приходив сам пан директор в надії відшукати зниклі документи, з якими я ношусь уже цілий день у рюкзаку. Судячи зі стану моєї кімнати, відсутність важливих доказів дуже сильно його роздратувало. – Боже! Що тут сталося? […]Додати до улюблених

Поліція не на жарт цікавиться нашим коледжем. Про це я дізнаюсь, коли приходжу провідати Аню. Дорогою до її палати мене перепиняють лікарі, які подумали, що я теж є жертвою побиття через червоний ніс та розбиту губу. Аня виглядає цілком здоровою. Тільки великий синець під оком і подряпана щока є нагадуванням того, що вона перетерпіла знущання, […]Додати до улюблених

Звісно, ці декілька днів дались нам нелегко, але коли бачу як мало народу в їдальні, моє серце стискається. Протягом всього навчального семестру багато студентів померло, багатьох старшокурсників перевели на заочне навчання, решта ж хоче забрати документи з цього клятого місця і більше ніколи сюди не повертатися. Коли заходжу, то на мене одразу звертають увагу всі […]Додати до улюблених

Нарешті мені вдається вивільнитися від міцної хватки Кирила. Звісно, не без допомоги Кості та інших, які ще залишаються живими. А таких людей десять або навіть менше. – Ти як? – Костя обертається до мене, коли трохи заспокоює Кирила за допомогою книги та скотчу, яким прив’язує друга до стільця, і починає чекати закінчення дії “Фізики” за […]Додати до улюблених

– Це мені потрібно заспокоїтися? Я спокійна, люди. Уявіть, Кирила немає вже п’ять днів, а я спокійна! – Аня тільки зітхає і береться далі спостерігати за студентами, які йдуть додому. Нам ще потрібно відпрацювати розбиту вазу у коридорі. В пустій авдиторії трохи незатишно, бо викладачка так і не прийшла, від чого у мене складається враження, […]Додати до улюблених

Силует належить клоуну. Маємо можливість добре його роздивитися, коли він трохи нахиляється, щоб опустити бензопилу нам на голови. Щоправда, інструмент його ламається і він починає тихо матюкатися. – Пробачте, народ, кожен рік одне й те саме. Спеціальний гість – клоун-вбивця, у котрого бензопила постійно ламається після того як її з землі підняти, – чоловік нарешті […]Додати до улюблених

– Що це? – Аня переводить погляд з нас на парк і навпаки. Кирило виглядає не краще, бо він сам, без нашої допомоги, намагається послабити тиск сталевої пастки на свою ногу. Що вже й казати, як мені самій стає цікаво, що це таке і звідки воно взялось посеред ночі у глухому парку. – Дівчата, краще […]Додати до улюблених