Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Зелені зарості

Це був приємний прохолодний ранок. Сонце тільки ось-ось мало показатися. — Зараз нам потрібно йти прямо вглиб лісу, – хлопчик, років тринадцяти, йшов попереду, весело підстрибуючи. Він був щиро здивований, чому б люди платили за те, щоб він влаштував їм прогулянку до «місцевої відьми», але, оскільки  йому мали заплатити доволі-таки кругленьку суму, він розумів, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Нова команда. Книга 1

*БУДЬ ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМ ЖИТТЯМ ЛИШЕ ВИПАДКОВІ І НЕ НИСУТЬ ЦІЛІ КОГОСЬ ОБРАЗИТИ* З моменту отримання завдання від системи пройшов місяць, і я вже трохи обжився в новому тілі та навіть підняв рівень. Знаю, якось повільно за стільки часу підняти тільки один рівень, але це хоч щось. Навички теж трохи покращалися, і що головне, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4

Світанкове сонце пробиралося крізь повіки, пробуджуючи невиспані очі. Жахливо боліла голова, її рвало на шмаття від подій. Ланцюжком, з легким тріскотом, згадувалися події вчорашнього дня. Радість витанцьовувала у моєму животі приємну чечітку. Різко згадався той хлопець, за ним – папери, які були розкидані віялом у моїх ніг. Я гарячково кинулася збирати їх докупи і передивлятися […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гоґвордський експрес

Я востаннє глянула на брата та розбіглась щоб пройти на платформу дев’ять і три чверті. Я швидко пробігла крізь стіну. За стіною мене зустріла нова платформа, я глянула на верх і там була чорна табличка з золотим написом “Гоґвордський експрес 9 3/4”. Ця платформа і справді чарівна, магія ніби витала в повітрі. Канада вже зачикався […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Любчик

Висновки, які робить Кібом дорівнюють числу наближеному до «я з’їхав з глузду, привітайте, хлопчики і дівчатка». Перше, що розуміє молодший, що Кім Джонгхьон  – ще та зараза. Тепер не проходить і дня, щоб цей янгол, що пав з небес, не назвав Кі «любчиком». Неважливо, де вони, з ким і в якій обстановці. Старший не впускає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

вбивство моралі

Життя Наоко змінилося. точніше, поки вона змінювалася, всі її старання стали непотрібними. Одного разу вона побачила Юту і Макі разом. це було трохи боляче оскільки вона довго і тяжко старалася заради того,щоб стати кращою для Юти. Взагальному,її становище погіршилося.  історія про її минуле розвіялася по школі, і здавалося , вже ніхто крім Фушигуро її не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Невже це кінець ?

9 жовтня   — Хані ти вже прокинувся — запитала мама зі своєї кімнати , збираючись на роботу — так — нічого собі вперше ти встав сам тебе навіть будити не потрібно було —Сказала вона але хлопець її не чув він хучіш вибіг з квартири , на вулиці йшов легкий дощ . Хан швидко побіг […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Завдання

“Це було значно легше ніж я думав. Варто було лише побажати вийти”. – Що ж я тепер маю робити? Підказка від старого дідугана мені показала напрямок, але застосовувати його я не хочу. – “Давно я такої безвихідної ситуації не зустрічав. Відчуваю що треба випити. Ось це так відчай у мене.” Ідея про випивку мене трохи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА 4. МАМА ПОМЕРЛА.

— Гаразд. Я, я зараз буду. Біля якого він бару, скажіть ще раз, будь ласка. — Чоловічий голос у слухавці повторив адресу. Мій вираз обличчя уже не був таким веселим, адже зʼявилася ще одна проблема.   Поклавши телефон у кишеню, я мерщій побігла в іншу сторону. Перед цим звісно попрощалася з Фібі і пообіцяла, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ой ну я забув

Хен… Прошу.ммм… — Хан пхикає, йому зараз потрібно якомога більше дотиків, поцілунків та ніжності. Своїм гарячим язиком Мінхо вилизує соски, що затверділи. Він спускається вниз, обдаровуючи животик Хана поцілунками та дотиками. — Білченя , сонце моє, піднімися будь ласка, мені треба стягнути з тебе штани. — каже Мінхо своїм ніжним голосом. Хан вже не розуміє. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених