267 Results with the "Трагедія" genre
-
Chapter
Няняня
Почніть пЯ сподівалась ваш погляд На собі зловити. Він намагався мене там вбити. Ви дивились карими очима, Ми сиділи темними ночима.. Я хотів вас тоді любити, Але не знали ми, як це зробити. Ми хотіли кохання, ми хотіли любов. Та не сказавши жодних промов Вбитий був я…-
155 • Ongoing
-
-
Chapter
Нова локація
З чого почнеться моя розповідь. Гарний хлопець 18 років. З блідим обличчям, русявим волоссям,зібраним в хвіст, сидячи в своїй кімнаті зосереджено читав літературу. То спаде щось на думку, засмутиться, то подумає, повеселішає. Та не читав він тої книги, в своїх думках потонув…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Нова Ліна
Ліна відкрила очі і промені сонця засліпили її. Вона подумала про те, що це вже їй дещо нагадує. Невже вона проживає один і той же день? Хоча зараз вона була у своїй кімнаті. Її погляд впав на руку і вона побачила срібний браслет з синіми камінцями, схожими на лазурит. Обвівши…-
36,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Ніч
Попереду довга і темна ніч, Серед цегли знайшли немовляти річ. Попереду ніч, що немає сну, Солдат думає: " Невже я не донесу? Невже кину це тіло серед руїн? Це ж дитина, від сили їй років сім. Їй ще топтати ногами зелений ряст, Їй ще бігати серед кленових ряс, Їй бовтати…-
127 • Ongoing
-
-
Chapter
Неприємна зустріч з Асґардзом
Коли до зустрічі Рімуру та команди номер 7 залишалося пару хвилин, Сіель почала щось казати про те, що Дьябло хоче зв’язатися з Рімуру телепатично, щоб донести якусь інформацію. Через це Рімуру треба було негайно покинути цей прекрасний світ з погляду мешкаючих тут людей, але для…-
2,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Невже це кінець ?
9 жовтня — Хані ти вже прокинувся — запитала мама зі своєї кімнати , збираючись на роботу — так — нічого собі вперше ти встав сам тебе навіть будити не потрібно було —Сказала вона але хлопець її не чув він хучіш вибіг з квартири , на вулиці йшов легкий дощ . Хан швидко…-
10,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Не фантом
Вони лежать нерухомо серед збитої постелі в кількох дюймах один від одного. Келебрімбор, ледь торкаючись, повільно водить пальцем вздовж вилиці коханця. Напрочуд уважно вдивляється в обличчя, на що Аннатар з питанням підіймає брови. - Іноді твої очі мене майже лякають.…-
1,7 K • Ongoing
-
- Story
Не мій смуток.
Іноді навіть власна тінь спроможна перетворитись на пітьму. Головне встигнути ввімкнути світло (або щоб його ввімкнули, не дивлячись ні на що). - Story
Наші маленькі розмови
– Щойно я вперше тебе побачив, то подумав: “Яке ж воно балуване і хвалькувате”. Але, знаєш… Мені не вистачатиме тебе в наступному житті. Лише з тобою я був певен, що наш світ ніхто ніколи не спалить, та… зараз запальничка в моїх руках, тож… Пробач мені, гаразд? Хоча ні… Я не хочу твого прощення, не хочу, щоб ти відпустив мене, забув… Проклинай мене до останнього…- 3,7 K • Чер 25, '25
- 3,4 K • Лип 24, '25
- 3,0 K • Лис 24, '25
-
- Previous 1 … 12 13 14 … 27 Next
