1989 Results with the "Романтика" genre
-
Розділ
1 розділ
Осінь 1997 року. England, London. Сіра та незадоволена суцільна хмара вкрила місто та не збиралась так просто відступати. Втомлені дахи будинків лише тихенько гомоніли під безжалісними та важкими краплинами дощу. Та цього гомону достатньо, аби стерти усі веселі голоси з вулиць міста,…-
2.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Довга подорож
Фанфік по фандому "Віднесені привидами" Хаяо Міядзакі Опис: «Зустрівши когось одного разу, ви його ніколи не забудете. Просто потрібен час, щоб спогади повернулися до вас» — Зеніба Одного дня Тіхіро зрозуміла значення прощальних слів Хаку. Вона знала, куди потрапить…-
3.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Твої очі – темний ліс
Ти для мене був ліхтариком вночі, Водив за руку по страшним стежкам, Дивуючи красою свого серця. Ти для мене був одним на мільйон, Самим цінним, найкращим, Самим дорогим... Твоє серце – моє море, Наповнене життям, Безкрайнє та глибоке. Дозволь втонути в…-
107 • Ongoing
-
-
Розділ
Нумо ворожити на таро?
- Нумо ворожити на таро? Таємниче мерехтіння вогників свічок, розставлених на оксамитовому покривалі кольору червоного вина. Завішене важкими шторами вікно, за яким тільки мовчазна осіння ніч. Тихий звук перемішування карт у не дуже вправних руках, від якого сироти бігають…-
884 • Ongoing
-
-
Розділ
Початок
Прошу мене вибачити, та на сайті помилка, тому довелось вписати лівого героя який тут не присутній. На дворі темно, навіть місячне сяйво не здатне пробитися крізь хмари, які затягнули небо. Вуличні ліхтарі вимкнули ще декілька годин тому, в будинках…-
1.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Перший і останній розділ
Увага! Це історія з мого життя, нічого не вигадано. Імена не вказані з особистих причин :) Наше знайомство не назвеш інакше, як збіг обставин або я б навіть сказав би сама доля звела нас. Все почалося в жаркий літній день липня. Мій близький друг, попросив підвезти разом з його…-
831 • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ
– Лука? Лука! Прокидайся. – шепіт майже в саме вухо. Чи він змусив мене прокинутися, чи ні, але розплющую очі і бачу не звичну стелю, а небо. Небо! Хмари, блакить. Я на вулиці! – Що за… – вихопилось від розгубленості. Встаю, оглядаюся, і на цій просторій поляні поруч лише мама, яка…-
43.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
Вижити
Моє серце гупало в грудях, як удари барабана, лунаючи гучно та болісно у вухах. Я була у пастці, відчуваючи себе беззахисною та вразливою, оточена з обох боків. Мої руки тремтіли від страху. Я не вмію боротися, не знаю як захистити себе. Єдиний раз, коли я дала відсіч – було чисте…-
20.6 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ
Я і сам не знав навіщо питав і що хотів почути. Було це бажання підтримати нашу розмову, чи просто мій нестримний інтерес до життя людини, про яку більше пʼятнадцяти років сумісного життя зовсім нічого не знав. – Коханцями? – майже з огидою повторює це слово. А я не знаю куди себе…-
43.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
Все буде гаразд
Ластівка врізалась у розкішне скло замку. — Тобі треба поспішати. Селені було не по собі. Небагато часу минуло з того моменту, коли вона вперше за стільки років побачилась із королем. Після того вона не виходила з цього стану ані на хвилину, якщо розмова заходила про щось…-
534 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 177 178 179 … 199 Далі