492 Results with the "Реалізм" genre
- Story
Ланцюги Золотої Тіні
Рюджин: "О, подивіться, хто тут, — Хьон-у крокнув уперед, вириваючи рюкзак із рук Соджуна одним рухом. — Олімпіадник знову вирішив, що він один із нас?" Мін-дже: "Досить, — його голос пролунав тихо, але твердо, як метал. — Відійдіть від нього." Рюджин (з’являючись): "Залиште його, — новий голос розтяв повітря, холодний і різкий, як лезо. — Новий охоронець? Ласкаво просимо до Еденвелю. Сподіваюся, ти не боїшся тіней." Мін-дже (не відповідає, але тримає погляд). Рюджин (усміхаючись): "Побачимось." - Story
Силуети
Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… -
Chapter
III
В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Дно
Чи знаєш ти, що таке бути на самому дні? Там немає нічого, окрім бруду, смороду та самобичування. Це, коли сотні поглядів спрямовані на тебе, але ніхто не помічає. Коли кожен подих обпалює легені. Трясця твоїй матері… Чортове пекло … Нахєра я прокинувся?… Голова і тіло невимовно…-
68,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
2
Зазвичай його день починався о шостій-сьомій ранку, але сьогодні тільки ближче до полудня Влад зміг здерти себе з ліжка. Варто було порадіти, що новоспечений проєкт функціонував днем лише умовно, не було проблемою розпочати робочий день ближче до обіду. — Не хочу жити,…-
40,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ три, сон та реальність
- ДжоДжо, я шкодую про все, що раніше накоїв! - відчайдушно кричав Діо, який сидів серед великої кімнати, вона була освічена лише свічкою, але це не заважало бачити похмурі емоції на лиці навпроти та деякі середньовічні елементи інтер'єру. Здавалось, вони були не єдині в кімнаті, а…-
17,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Шукай своє світло
Все це виглядає, ніби чийсь дурнуватий жарт. Знову навколо хаос і купа болі, що лізе у найпотаємніші куточки душі. Він знову опинився у своєму власному пеклі, зариваючись з головою. Сирість і безнадійність окутує тіло хлопця, що безнадійно намагається боротись за життя,…-
2,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Магія і курсові
— Гм, привіт, я не заважатиму? Саймон зазирає у привідкриті двері аудиторії з неприхованою надією. Ні, звісно, він чудово міг розміститися на підлозі в будь-якому коридорі, перспектива ця і зовсім страшною не ввижалася. Тільки якось все ж зручніше за столом – та й недаром щойно…-
5,0 K • Completed
-
-
Chapter
Якось в кафе
•Розділ 1 Був світлий ранок, за вікном співали пташки, гавкали собаки.. у вікно пробилось яскраве проміння сонця. Гето відчув теплий промінь у себе на обличчі, відкрив свої темні, як беззодня, очі і поглянув на стелю. він так довго пролежав просто дивлячись в одну точку. раптово…-
1,5 K • Ongoing
-
- Story
Страшенно жарке місце
Загадкова пустка, де життя здається застиглим у нескінченному циклі палючого сонця і рідкісних дощів. Люди, що населяють цей випалений край, давно втратили зв’язок із родючими землями та звичаями минулого. Вони живуть із полювання на гризунів та ловлі риби в майже висохлих річках. Таємниці їхнього існування приховані за простотою побуту, де кожен дощ – не просто подія, а знак. Водночас серед них живе легенда про далеке місто під назвою “Вересень”, де люди ніколи не страждають від спраги і знають речі, яких тутешнім ніколи не осягнути. - Previous 1 … 35 36 37 … 50 Next
