227 Results with the "Поезія" genre
-
Chapter
Твоя душа шляхетною здавалась…
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я… -
Chapter
13.05.2029(933)
Вогонь. Вогонь із печі. Це єдине, що він бачив перед собою. І дарма, що зараз піч не горіла. У вікно заглядало сонце - ранок суботи тринадцятого травня видався не в тему погожим. Чоловік сперся на підвіконня, видихнувши, і зрозумів, що руки його, зі зрозумілих причин,…-
27.8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Дежавю?
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти… - Story
Червоний
Червоний усюди Червоні будинки, стежки, прапори Танцюють в червоному люди І кричать надто гучно вони Червоний — це правда Червоний — це сила Все інше водою змило Лиш чорний залишився тут Не видно здалека І він не кричить Не скаже він зайвого слова Червоний кличе до строю А чорний покірно іде «Все одно перед ним я не встою» Тихо в думках промине Бо там… -
Chapter
Тобі так треба?
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже… -
-
Chapter
Навіщо?
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не… -
Chapter
Дух стримання
Воїн стримує журбу, Ідучи на грім — війну. Хмари сильні, неосяжні; Грім гримить, і він відважний Чує-чує, відчуває: Вітер-страх його торкає. А він все йде допоки Сам не стане широоким, Бо лише тут грім та хмари І нічого більш немає. Але вітер так торкає... І полетить до краю, Де…-
307 • Ongoing
-
-
Chapter
Залишишся?
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і… - Story
Юні страждання
Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,… - 1 2 Next
