221 Results with the "Поезія" genre
-
Розділ
Записки мертвого поета
Ти знаєш, сонце, як то кажуть люди: "Терпи, терпи, терпець тебе шліфує" Та шліфувать уже й нема чого, на жаль. Охоплює мене, як би сказать, печаль. Печаль тяжка, смердюча, хитра і страшна, І сниться й мариться мені весь час вона А жінка, що причиною їй є Гризе мене постійно і…-
94 • Ongoing
-
-
Розділ
тихо йшло слідство
Дівчина років сімнадцяти, Мертва вже, як дві доби. Тіло знайшла бабуся, На задньому дворі будинку. За її словами, батьки дівчини поїхали, Залишивши її самою вдома на два дні. "Я стукала і дзвонила в двері, але ніхто не відчиняв,- говорила жіночка- я дзвонила їй біля сотні…-
5.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Глава 2: П’ятнадцятиріччя
- Енд’яферона, вітаю, це твої батьки - прозвучало з телефону дворецького, який він підніс до Енд'яферони. - Добрий день - доволі спокійним тоном відповіла дівчина, беручи трубку в руки. - Тобі сьогодні виповняється 15 років! - прозвучав мужський голос з трубки - І з цього дня, ми з…-
1.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один. і часом виє десь вітер, та заспокоює твої думки. а море буде шумно нити, і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти, але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені? чи…-
538 • Ongoing
-
- Фанфік
Червоний
Червоний усюди Червоні будинки, стежки, прапори Танцюють в червоному люди І кричать надто гучно вони Червоний — це правда Червоний — це сила Все інше водою змило Лиш чорний залишився тут Не видно здалека І він не кричить Не скаже він зайвого слова Червоний кличе до строю А чорний покірно іде «Все одно перед ним я не встою» Тихо в думках промине Бо там… -
Розділ
Думки кричать
*** Там десь далеко у країні, Іде запекла, зла війна І ти не думаєш про чесність, нема тут правил - це бійня. А я сиджу тихенько в Польщі і грію руки у теплі, Коли герої правди плачуть, бо трупи - це не край лічби. Ви всі листаєте новини, Всім важко жити тут і вже. Проте, візьміть…-
290 • Ongoing
-
-
Розділ
Розповідь однієї душі
... Тварини прийшли надвечір. І ні, то не вовки чи що. Люди в воєнній формі, на ділі ж - Не підберу слів, хто. Спочатку їх було двоє. Матуся тоді якраз помила мені, малій, ноги, Скориставши останній газ. Вони вдерлись до нашої хати, Я почула оглушливий бах - То каменем доли впала…-
247 • Ongoing
-
-
Розділ
Яому, який хотів померти
День був бридким, а залізниця - брудною Час відправлення оголошено пізно Люди метушаться й намагаються втрапити додому Це навіть смішно, адже відправлення вже відбулося Мені, однак, чомусь не смішно. Ось біжить людина через другу колію Поїзд наближається, прибуває на…-
420 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 9 10 11 … 23 Далі