161 Results with the "Історичне" genre
-
Розділ
6. Саке і час
Морозна тиша огортала дахи палацу, колони, дерева у саду. Цього ранку пташки не співали, а може, подумала дівчина, вони відлетіли у теплі краї. Від цієї думки стало на диво самотньо. Маомао йшла знайомим шляхом до будинку пана Дзіньши — тихо, зосереджено, наче крокувала по канату…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
5. Ти – моя злива
Хатина спорожніла. Вогник ліхтаря проживав свої останні хвилини, мов згасле полум’я серця. Маомао зібрала все, що було знайдено: щоденник, аркуші з нотатками, обгорілі та вицвілі записи. Кожну річ вона загортала, мов стародавні реліквії — з обережністю і повагою. "Якщо Ло Янь…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
4. Шлях у попелі
Ранок прокрався до Палацу повільно і тихо, наче злодій. Молочний туман вкрив дахи і заховав далекі гори, у повітрі простягнувся запах моху і вологого каміння. Принц прокинувся ще вдосвіта. Йому знову снилися яскраві сни про її руки та губи, і це аж ніяк не допомагало повертатися…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
Знайомство
Наближається. Різдво — янголи, кутя і весь цей несмак. Христос у них ся рождає. Опіум для народу. Я — кисну. Нудьгую на з’їзді партії . Далеко від рідного дому і навіть від Києва. В Галичині, де слово “революція” вимовляють пошепки, наче прокляття. А вареники у них пироги. Проте…-
1.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
2. Очі кольору нефриту
Ранок видався прозорим, наче синя крига. “Як її очі” - подумав Дзіньши недоладно, поки вірна пані Суйжень допомагала йому вбиратися у щоденне вбрання. - Ґаошуню, що саме сталося? - Прибігла бліда і налякана служниця наложниці Ґьокую. Каже, знайшла пані в дивному, моторошному…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
15. Лапатий сніг
Сніг за вікном падав тихо, мов зберігав мовчання між двома, хто більше не наважувався говорити. Тьмяне світло ліхтаря повільно коливалося, кидаючи тіні на стіни. У кабінеті Дзіньши було холодно, хоча вугілля й жевріло у жарівні. Тепло не могло заповнити чорну діру в його серці.…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
14. Стежка до себе
Ніч була безвітряна, але холодна, підсвічена лиш мертвим сяйвом далеких зірок. Дзіньши сидів у своїх покоях, не торкаючись їжі, не дивлячись у листи. Тіні лампи тремтіли на стінах, немов відчували його нерішучість. У кулаці він стискав клаптик паперу — інструкції, які Маомао…-
19.4 K • Completed
-
- Попередній 1 2 3 4 Далі