571 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
Про Старість
Старість стука у всі двері і всі шибки, Старість ходить у чорному каптурі. Їй не буває холодно: вона не знає про це, Старість стука кожного тричі в одне плече. Старість любить ісландський мох і чорних котів, Вона сама з Ісландії, вона звикла до холодів. Коли їй буває…-
106 • Ongoing
-
-
Chapter
Моє натхнення
Під зеленим світлом фар, Ми з тобой кохалися, Але наші почуття, Миттю обірвались. Розійшлися наші шляхи, Так й не попрощавшись, Тепер життя лиш - крахи, Й не буде слова "закохавшись". Та кожен день я думав лиш про тебе, Й не забував я ні на мить, Як ми з тобою,…-
192 • Ongoing
-
-
Chapter
Яка?
Яка дівчина тебе зрадила? Дівчина,яка була для мене всим, Яка збирала мені коси в хвостик, Яка збиралась все життя бути зі мною, Яка знайомилась з моєю мамою суворою, Яка здружилась з моїм маленьким братом, Якій я світ готовий був віддати І свою душу разом з ним. Вона…-
89 • Ongoing
-
-
Chapter
поезія
ми різні, але ми про одне й те ж саме. але, що ти намагаєшся відшукати в мені? і те слово, що було раніше мною сказане, назавжди залишиться нічим. але тепер я одна в цьому світі. мої спогади та кошмари стануть лише зірками. ти можеш ранити мене, поки я сиджу сама в…-
538 • Ongoing
-
-
-
Chapter
Лови мене
Лови мене, бо я не літаю, А так хотілось! Злови мене, я вже падаю, Крила не розкрились. Я бачу вічний сон про тебе, У ньому ми разом. Я чую голос коло себе, Озираюся кругом. Літа минають наче пісні, Які співали ми давно. У мене в очах сльози злісні, Тобі збагнути не…-
52 • Ongoing
-
-
Chapter
Свині
Небо палає, земля — брудний попіл, Десь лиш над нами летить вільний сокіл, Щось споглядає, вдивляється в трупи, Які окупанти збирають у купи, Й кидають в глибоку ту братську могилу... Чи дійсно це все для сраного миру? Може, для "русскава міра" це й файно — Вбивати людей, палити…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Кохана-сонце
Грію руки під светром теплим не своїм. І цілую у шию її. Я щаслива нарешті. Мила, пахнеш ранком, коли заметіль припорошує стежки завзято, замальовує вікна чудні. Я кохаю тебе, ніби ранок, що проводжає місяць. Диви! Зорі падають! О, ти повірила. Очі сяють так дивно твої. І в…-
435 • Ongoing
-
-
Chapter
Мемуари кофейного Провансу.
UTF-8 = 29.09.2020 14:30 script10. <beginning> Іній меланхолії. Соната раннього прибою. І поспішає день на з мережива сплетений вернісаж. І квінта в квенту: з тлінності цнотливого сувоя Осяяв мерехтінням мандрівника такий позабутий романтичний міраж. Творять історію…-
4,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Відьмак
Колись давно, за небосхилом, Де місяць правив цілий рік, Де зорі небо сторожили, Жив дуже старий чоловік. Хатина мудрої людини, Стояла побік від села, Народ боявся та тварини, То був відьмак, посланець зла. Горіли очі його хмурі, Сиве волосся й борода, Ходив завжди в ведмежій…-
161 • Ongoing
-
- Previous 1 … 37 38 39 … 58 Next
