574 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
завжди
зажди це не завжди працює ну, оце твоє 'попри все' наче плечі ширше за всесвіт наче ми справді витримаємо витривалість за межею людської необмежена дика дяка за те що допускаєш її як факт як можливість, дану на те, щоб виконувати неможливе фарба й пензлики щоб…-
357 • Ongoing
-
-
Chapter
Три квитки Маріуполя
Сорочка у Маріка зяє дірка́ми і зíрками. Кажуть, то він їх сам цигаркою пропалив. Марік сміється, кашля від диму згірклого І очі на небо, що сам у асфальт провалив. Марік веде мене своїми вулицями неспішно. Каже, повсякчас розцвітають отруйні квітки. Я не питаю, хто…-
414 • Ongoing
-
-
Chapter
Доброго ранку, ми з коридору
Доброго ранку, ми з коридору, Десь через вулицю б'є міномет. Тривоги не чутно. А нащо і треба? Сняряд якщо схоче, То він їбане. Зв'язку в нас не має, нема інтернету, Та нам і не треба, бо світла нема, Хоча б телефон проживе трохи довше, Хотілося б, з ним щоб жила я сама. Мій…-
151 • Ongoing
-
-
Chapter
Чекаю нагоди (вбивати)
І я завжди чекаю нагоди, Щоб втопитися у пригодах. У військових походах Вдихати тютюновий порох І дим твоїх сигарет. Життя — то є мед. А смерть — то намет. Звідки ніколи й нікому: Ні старим, ні бідним, ні кволим, Не повернутися додому. Хай Бог всіх пробачить, Та хай…-
79 • Ongoing
-
-
Chapter
Пані Весна
Полоскотав промінчик моє личко, Защебетали зранку солов’ї, Пливуть по небу хмарки низько – низько, Показують білесенькі боки. Закувала в лісі десь зозуля, Заспівали річка й джерело, Засміялось, зацвіло довкілля, Обгорнуло землю весняне крило! Ось перші проростають…-
218 • Ongoing
-
-
Chapter
Полин
Цвіте полин... Здіймають хмари західні вітри, Хапають крила білих журавлів... Вони летять далеко... В нікуди... І лине дзвін до неба, лине ввись, Співають бурі землі про своє, Реве Дніпро... Кричить мені: «Дивись!» І бачу я... Я бачу, як живе... Кудись далеко тягнуть руки верби, Обличчя…-
116 • Ongoing
-
-
Chapter
Відьмак
Колись давно, за небосхилом, Де місяць правив цілий рік, Де зорі небо сторожили, Жив дуже старий чоловік. Хатина мудрої людини, Стояла побік від села, Народ боявся та тварини, То був відьмак, посланець зла. Горіли очі його хмурі, Сиве волосся й борода, Ходив завжди в ведмежій…-
161 • Ongoing
-
-
Chapter
коридорне
я вивчила тут кожну тріщину кожен кут кожну виїмку двері та тріщини — їх в першу чергу ось — схожа на річку чи вену ось — довга, зміїться по стелі а ця, зовсім крихітна, прямо над плінтусом я вивчила тумбочку, килим, замок брелок і ключі черевики й шнурки мої туфлі я…-
556 • Ongoing
-
-
Chapter
сміливість
сміливість не впевнена, що сміливість не про страх. я відчувала це, жила в цій миті — було лячно і не скажу, що я своєму тілові не вдячна але сміливість це про вирогідний крах того на чьому ти тримаєшся відважно. адже сміливість це про те, що є за що триматись про те, що є навколи…-
91 • Ongoing
-
-
Chapter
у голій кімнаті оголена – ти
у голій кімнаті оголена — ти тепло струменіє із ребер у всесвіті болю зоря німоти летить прямо з неба до тебе ти ловиш губами ту кляту зорю цілуєш її гострі грані дивлюся у очі твої і горю слова поміж нами — гортанні а більше між нами нічого нема палають і пальці, і губи у…-
200 • Ongoing
-
- Previous 1 … 20 21 22 … 58 Next
