572 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
океан
у мене в долонях море, хоча що там – цілісінький океан. риби малюють лінії життя хвостами, акули кусають між пальцями, трохи лоскотно, русальчина шкіра цвіте візерунком ран. наче зброю, жорсткі долоні зсередини полірує отруйна сіль. руки не відбивають ехосингали, кити…-
193 • Ongoing
-
-
Chapter
свобода
справедливість, від якої святі ховаються в пекло в нас мова забута, забуті боги, забуте небо в нас три життя й пів цигарки вечорниці, правда, шелест платтів циганки, в нас є все, щоб вважатися найбагатшими, в нас є все, окрім імен – тож за звичаєм кличемо себе…-
181 • Ongoing
-
-
Chapter
бути щасливими
дим гуляє над нашими домовинами в казці реального – тільки смерть проте її достатньо, щоб все таки надати чарівності тому, що відбудеться і відбувається червонію й про всяк випадок кажу: 'забирайся геть' з очевидною надією на непослух з очевидними словами в очевидних рядках…-
278 • Ongoing
-
-
Chapter
хаос
знаєш це щось між хаосом у нотному стані і панічним страхом знову опинитися у цьому стані коли кров гучніша за піаніно я б не хотіла продовжувати грати те, що все одно ніхто не почує грати металеві на дверях храму не згадуй всує того, хто створив ноти поки цілі руки, поки…-
153 • Ongoing
-
-
Chapter
завжди
зажди це не завжди працює ну, оце твоє 'попри все' наче плечі ширше за всесвіт наче ми справді витримаємо витривалість за межею людської необмежена дика дяка за те що допускаєш її як факт як можливість, дану на те, щоб виконувати неможливе фарба й пензлики щоб…-
357 • Ongoing
-
-
О,мила, заради тебе Я проміняю всі дорогоцінності світу. Я люблю твою душу оголену. Та чи полюбиш ти мою? Я люблю твою голову з усіма твоїми думками. Та чи полюбиш ти мою, коли взнаєш, що там за замками? Я люблю твої руки і тіло. Та чи полюбиш ти моє? Таке ненависне;зле. Я люблю твоє…
-
587 • Ongoing
-
-
Chapter
Полин
Цвіте полин... Здіймають хмари західні вітри, Хапають крила білих журавлів... Вони летять далеко... В нікуди... І лине дзвін до неба, лине ввись, Співають бурі землі про своє, Реве Дніпро... Кричить мені: «Дивись!» І бачу я... Я бачу, як живе... Кудись далеко тягнуть руки верби, Обличчя…-
116 • Ongoing
-
-
Chapter
Відьмак
Колись давно, за небосхилом, Де місяць правив цілий рік, Де зорі небо сторожили, Жив дуже старий чоловік. Хатина мудрої людини, Стояла побік від села, Народ боявся та тварини, То був відьмак, посланець зла. Горіли очі його хмурі, Сиве волосся й борода, Ходив завжди в ведмежій…-
161 • Ongoing
-
-
Chapter
Три квитки Маріуполя
Сорочка у Маріка зяє дірка́ми і зíрками. Кажуть, то він їх сам цигаркою пропалив. Марік сміється, кашля від диму згірклого І очі на небо, що сам у асфальт провалив. Марік веде мене своїми вулицями неспішно. Каже, повсякчас розцвітають отруйні квітки. Я не питаю, хто…-
414 • Ongoing
-
- Previous 1 … 19 20 21 … 58 Next
