3304 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Я хочу свого вчителя
Я назавжди запам'ятаю день коли з'явився він. Гарний, яскравий, недоступний, як Сонце. Він сам був сонцем. Довге руде волосся, блискучі очі кольору золота і посмішка... Ця посмішка... Роман Васильович, або по іншому Пан Роман прийшов вісти в нашій школі уроки по…-
7,3 K • Ongoing
-
-
Вони з Кіром ще деякий час обговорювали деталі. Ештон намагався втовкмачити Кіру що за чим і куди. І як. Але ж хіба можна пояснити те, що можна лише відчути? І так годину, може більше... Вони захопилися процесом, тож і не помітили що час пройшов. - Тож... є специфічна енергія, котра…-
331,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
розділ 1. Шлях який веде додому
Перше березня. Машина вже звернула з траси та прямувала у села. Як я помітила то більшість дітей та підлітків не люблять села, я ж навпаки люблю села, а саме своє єдине. Кеікоку. Саме таку назву отримало селище яке розташувалося на ярах. Назва дивна та стала дуже рідною. За вікном…-
630 • Ongoing
-
-
Chapter
Занурення в тінь. 3
Почніть писати... 30 жовтня 2015 року — Чому саме сюди? Миро! Задихаючись, він біжить за мною по сходах, але я невблаганна. Я перестрибую через сходинки, тому що поспішаю на зустріч з небом. У дитинстві я завжди мріяла його обійняти, хоч воно таке величезне. Я розкидала руки і…-
12,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Перший і останній розділ
Львів прекрасний завжди. Але я опинилась тут в другій половині осені. Ще не було снігу і передчуття Нового року, але вже рано темніло, на вулицях світилися жовті гірлянди й ліхтарики, було холодно і надзвичайно затишно. Це один із тих спогадів, що важко згадувати. Той час…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Звичайний день Ноеля Емеріка
З самого ранку Ноель Емерік перебував у гарному настрої. Він завжди був ранньою пташечкою, тому ніхто не дивувався, якщо бачив його дорогою до школи з ввічливою усмішкою на обличчі, яка дарує перехожим гарний настрій. Вітер розвивав волосся, піджак суворо застебнутий на всі…-
171,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
.
– Ви кликали мене? - заходячи в кімнату до викладачки запитала Мануелла. – Так, проходь, сідай. Дівчина ніяково сіла на край ліжка. Вона чекала подальших слів викладачки, але вона мовчала, дивлячись у вікно на нічне місто, що не зважаючи на пізній час, досі жило. Купа людей… -
Chapter
Глава 5 Ревнощі до свободи
_Глава від імені Лілії_ Був ранній ранок. Я люто не виспалася. Від безсоння я стану мудрою. Або мертвою від асомнії. *позіх-позіхання* Але навіть так, все одно залишилася ціла купа роботи. Краще залишилася б доробляти, їй Богу. Але натомість я стояла посеред великої…-
7,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 71 72 73 … 331 Next
