3209 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Вогонь у темряві
Двері моєї домівки скрипнули, відкриваючи мені порожнечу свого внутрішнього світу. Місто, що колись було моєю оазою свободи та мрій, тепер перетворилося на крижану чорну діру, яка погідливо витягала з мене життя, залишаючи лише висохлу оболонку колишньої мене. Кожна краплина…-
20,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вогонь землі
Розділ 1 Це тільки в моїй голові? Я лежала на своєму звичному ліжку Ковдра охоплювала моє тіло тільки частично, через світло яке сяяло від місяця можна було легко побачити всю мою красу Власне те, що він і зробив Десь о півночі двері відчинилися та почувся легенький скрип…-
824 • Ongoing
-
-
Chapter
Вогні
У війни не жіноче обличчя Це скидалося на справжнє божевілля. Катря знала, що так треба. Що це колись станеться. Проте вона не хотіла цього. У пекучому неприйнятті й відчутті кинутості, вона прямувала до будинку, який Тая вказала у записці. Вона коротко вклала сенс у…-
545 • Ongoing
-
-
Chapter
Вогники
Сніжинки повільно спускалися небосхилом, лягаючи на промерзлу бруківку тонким недоторканим шаром. Білосніжне полотно снігопаду мало лишитися чистим до ранку, якби, знехтувавши комендантською годиною, дівчина не бігла зараз головною вулицею, хрипко хапаючи ротом холодне…-
649 • Ongoing
-
-
Chapter
Вовкодав
*усі дійові персонажі НЕ тварини Мізерні сніжинки скидають свої тендітні усмішки. Тепер це жорстокі бісики, які збігаються у безформні зграї та шукають свою здобич. Вони липнуть до носа, влягаються на повіки, мов ледацюги, що у спеку розкидаються на гамаках під вишнями;…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вовки
Дмитро ішов пів дня намагаючись як омога менше зупинятись, аби наздогнати групу солдатів. Але почало темнішати і він вирішив ночувати прямо на дорозі. Дмитро розвів багаття, розклав самодільний спальник, заварив чаю і дістав з рюкзака їжі. Це було трохи картоплі і курятини, які…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Внутрішні страхи
13 P.m. Thursday Минуло кілька днів із нашого знайомства, а я все ніяк не наважувався написати. Мене рятувало лише те, що Хав'єр не мав номера, і написати першим він мені не міг. Це давало хоч якусь відстрочку. Ледве вловиму ілюзію, що в мене все під контролем. Насправді все валилося з…-
11,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вічні гілки глоду.
Двадцять перше століття. Великобританія, Лондон. Осінь, вересень. На вулиці був туман. Це явище звичайна річ в Лондоні. Багато листків вже опадало з дерев. Хлопчина, років дев'ятнадцяти, з світлим волоссям та сірими очима, йшов вулицею туманного Лондону. Він йшов у…-
18,5 K • Ongoing
-
- Story
Вічний, зелений Ліс.ೃ࿐
Чи задумувались ви одного разу, що станеться якщо ми полишимо нас час і перенесемось у часи, коли небо нашої неньки було під владою Перуна, а ходити в лісі вас чекали не тільки гарні краєвиди, а ще й потойбічні небезпеки? А що якщо вам скажу, що це й трапилось зі студентами факультету літератури, які зайшли занадто далеко у безкінечний і могутній карпатський ліс! •❅───✧❅✦❅✧───❅• Тут про пригоди, кохання і трішки про страхіття які ховає українська міфологія! Перша офіційна робота вашого вірного слуги Віля. •❅───✧❅✦❅✧───❅• Попередження: 1. Опис фізичного насильства. 2. Згадки язичницьких практик, тощо. 3. Виживання в антисанітарних умовах!- 2,5 K • Січ 31, '25
-
-
Chapter
Вічний привид
Чорні хмари безжально хлинули над долиною. Вони ледь не зачіпали хатину на схилі. Яскрава зелена трава колихалась на вітру. На мить вітер посилився і з рук дівчини зірвалась квітка. Він кружляв її немов парубок свою дівчину в танці перш ніж біло-жовтий рум'янок не врізався прямо в…-
342 • Ongoing
-
- Previous 1 … 254 255 256 … 322 Next
