3209 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
2
Як вчора пам’ятаю цей день. Вранці я встав, покурив, випив кави, намагаючись зібратися з думками, я ходив по квартирі. Потім співбесіда. Чергове: «Ми Вам передзвонимо». В той день я безцільно шатався по місту, аж поки з жахом не помітив, що пітьма повільно опускається на бурхливе та… -
Chapter
5
Діставшись до будинку Меліса спокійно роззулася і пішла на кухню привітатись із сім'єю. Батько сидів за столом у ноутбуці й працював, матінка ж готувала обід. Зайшовши на кухню тихою ходою, Меліса ніжно вимовила. -Привіт, я вдома. Її мама одразу якось похмурішала, обернувшись…-
14,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вечір бажань
Він впевнено крокував до дверей, але я не міг дозволити ось так йому піти. Боюся я б картав себе за це ще надто довго. Моя рука зупинилась в повітрі, а я і ні слова не міг видавити з себе. Чи то страх, чи сум керували мною в той момент, не знаю хто з них. Сльози текли все швидше, а його…-
6,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Совиний дім
— Ай. — Що? Вовк обернувся до мене зупиняючись на серединні стежки. — Не знаю. Мене вдарили? — Вдарили? Недовіра проскочила в його очах. На метри від нас нікого не було. — Щось впало на голову. — Це могла бути просто шишка, наприклад. Можливо, жолудь. Ми ж, усе таки, у…-
20,3 K • Ongoing
-
-
-
Chapter
Світло її очей-моя душа
Я,як зазвичай,повертався з лекцій до свого кабінету. Завтрашній день повинен бути особливим. Я зустрінуся з нею. З Ніккаль. Вона вже так виросла,але все ще маленька дівчинка. Скоро в її школі випускний. Завтра запроную їй вступити до мого університету. Чи погодиться вона?…-
1,6 K • Ongoing
-
-
-
Chapter
Це не жарт
Міла покликала всіх на спільну зустріч в якесь кафе, де уся компанія могла б пограти в настільні ігри. Я ніколи не грав у подібні іграшки з купкою людей, і зазвичай відмовлявся від подібних пропозицій. Проте цього разу я вирішив погодитися. Не тому, що це була Міла, ні. Бо там буде…-
9,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
У вири болотяного сюрреализму
Конотоп, бляха-муха, 2277 рік. Новий Голлівуд, хулі там казати. Після тої сраної Третьої світової, коли півсвіту в труху рознесло, а нас, як завжди, боком зачепило, виявилося, що наші болота – то просто клондайк. Голлівуд, ага, в болоті по коліна, зірки, блін, в грязюці валяються, ванни…-
1 • Ongoing
-
- Story
Камінь, що не мав Імені
Давно це було — коли земля ще не мала імен, а небо не ділили між собою духи й люди. Серед диму, сну й залишків кісток колишніх ватаг — він народився не як герой, а як тягар. - Previous 1 … 220 221 222 … 322 Next
