9361 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Здається, я знову переїжджаю
Вулиці Києва, потихеньку, але починають прокидатися. Дороги заповнюються автомобілями, беручи владу над кілометрами асфальту. А за кермами машин, не задоволені водії та пасажири, які проклинають ранок. А особливо того розумника, який вирішив, що вставати о 6:30 та їхати на роботу:…-
5,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Здається, це пастка.
Я відкрила свої тяжкі віки, але побачила лише темряву. Де я? Чому я тут? Блін, голова так болить, наче мене каменем прибило... Єдине що я пам'ятаю, то це те що я була на кухні і до мене зайшов батько. А що було далі?.. Що ж я забула?... Я хотіла піднятись, але завмерла коли відчула…-
3,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Здається, це пастка.
//за помилки/суржик, прошу вибачення🙏 Я зайшла в магазин щоб купити зручний одяг. Це зайняло дуже багато часу, та я зійшлася на комбінезону(таке як на фото), коротку куртку на нього та кросівки. Думаю, буде саме те. Я глянула на себе в дзеркало. Бордове волосся, темно-карі…-
3,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Згода
Світало, край неба палало, а життя вже оживало. Січ прокидалася, тому козаки прийшли по Петлюру зранку, аби випустити. Русявий чоловік не хотів спочатку виходити через недовіру до козаків, але все ж почалапав з комори на світло. Його випустили раніше, ніж треба було, аби той ще…-
12,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Згасаюче світло
"А..?" – Хлопець зміг лише тихо простогнати через німий біль. М'язи жахливо нили не даючи змоги поворушитися, а шкіру пропалював холод. Нарешті, алхімікові вдалося розплющити очі та трохи озирнутися, але зрозуміти, що взагалі коїться було важко. Альбедо не рідко прокидався…-
2,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Згадка про тебе
Я пам’ятаю його кремезні руки, що знову писали якусь статтю для невідомої селянської газети, пам’ятаю як кучері спадали на його чоло та дзвеніли барвами веселки під сонячним теплим промінням. Він так любив сидіти на колодках біля нашого «Слова», наспівуючи, як зараз пам’ятаю,…-
826 • Ongoing
-
- Story
Згадати теперешнє
Люди стають сильнішими завдяки спогадам, які неможливо забути. У цьому й полягає дорослішання. ©Цунаде Сенджу ✅ -
Chapter
Звуки дощу й піаніно
Мей дратувалась. Вона мала бути вдома вже дві години тому. Проте, не могла ж дівчина залишити того котика, якого перенесли за кілька хвилин до закриття клініки, без допомоги. Вона безмежно любила свою роботу, рятувати тварин і дарувати їм нове життя. Такі затримки не були рідкістю…-
688 • Ongoing
-
- Previous 1 … 578 579 580 … 939 Next
